Вікіпедія

Greta Van Fleet

американський рок-гурт

Greta Van Fleet (укр. Ґрета Ван Фліт) — американський рок-гурт з Франкенмута, штат Мічиган, створений у 2012 році. До його складу входять брати Кішки: Джош (вокал), Джейк (гітара) та Сем (бас-гітара); та Денні Вагнер (ударні). У березні 2017 року вони підписали контракт із Lava Records,[1] а через місяць випустили дебютний студійний альбом Black Smoke Rising. Їхній дебютний сингл «Highway Tune» очолював чарти Billboard US Mainstream Rock та Active Rock чотири тижні поспіль.[2] Їхній другий EP, From the Fires, що містить чотири пісні із Black Smoke Rising та чотири нові пісні, вийшов 10 листопада 2017 року разом із другим синглом «Safari Song». From the Fires виграв премію «Греммі» за найкращий рок-альбом у 2019 році.[3]

Greta Van Fleet
логотип
фотографія
Основна інформація
Жанргардрок, блюз-рок, фольк-рок, кантрі-рок
Рокиз 2012
Країна США
МістоФранкенмут
ЛейблLava Records
СкладДжейк Кішкаd, Джош Кішкаd, Сем Кішкаd і Денні Вагнерd
gretavanfleet.com​(англ.)
Greta Van Fleet у Вікісховищі

Дебютний повнометражний студійний альбом гурту Anthem of the Peaceful Army вийшов 19 жовтня 2018 року й очолив чарти Billboard Rock Album першого ж тижня після виходу. Перший сингл альбому «When the Curtain Falls» вийшов напередодні у липні 2018 року і став третім синглом групи, який посів перше місце в американських чартах Billboard Mainstream Rock.[4][5][6] Anthem of the Peaceful Army також дебютував на вершині чартів Billboard Hard Rock і досяг першого місця в рейтингу найбільш продаваних альбомів за версією Billboard першого ж тижня після випуску.[7][8] Вихід другого студійного альбому, The Battle at Garden's Gate, запланований на 16 квітня 2021 року.

Історія

ред.

Формування та ранні роки (2012—2015)

ред.

Гурт виник у місті Франкенмут, штат Мічиган, у 2012 році, заснований братами-близнюками Джошем та Джейком Кішками, їхнім молодшим братом Семом та Кайлом Гауком.[9] Назву гурту придумали, коли один з них почув від родичів про Гретну Ван Фліт, жительку Франкенмута; згодом вони отримали її згоду на подальше використання варіації її імені.[10][11] В одному інтерв'ю Ван Фліт також зауважила, що, хоча музика гурту не в її стилі, вона підтримує гурт і вважає, що вони дуже талановиті.[12][13] З Гауком на барабанах гурт записав дві пісні: «Cloud Train» та «Standing On». Гау покинув гурт у жовтні 2013 року; того ж року його замінив добрий друг братів Денні Вагнер. Початковий гітарний риф для «Highway Tune», за словами гітариста Джейка Кішки, написаний ще в 2010 році,[14] але пісню[15][16] записали лише після того, як Денні Вагнер став новим ударником гурту. 28 лютого 2014 р. було наживо записано EP, який вийшов 7 червня 2014 р.[17]

 
Денні Вагнер, під час виступу на Rock im Park 2018 у Нюрнберзі, Німеччина

У 2014 році їхню пісню «Standing On» використали в рекламі Chevy Equinox 2014 року в Детройті.[18] «Standing On» — одна з кількох пісень, поряд з «By the Riverside», «Cloud Train», «Down to the River», «Motown Funk No. 4», «Sing in the Rain», «Thunder Stomp», «Occidentalli» та «Written in Gold», які раніше виходили, але наразі недоступні.[19][20][21]

Black Smoke Rising та From the Fires (2016—2017)

ред.

17 січня 2016 року під час живого виступу гурту в шоу Shameless прозвучала пісня «Highway Tune».[22] 31 березня 2017 року остаточна записана версія «Highway Tune» вийшла на iTunes як перший офіційний сингл гурту, а 2 квітня 2017 року iTunes розпочав її трансляцію.[23] 18 квітня 2017 року кліп на пісню «Highway Tune» ексклюзивно вийшов на Loudwire.[24] Дебютний EP групи під назвою Black Smoke Rising вийшов 21 квітня 2017 року, а Apple Music назвала Greta Van Fleet новим артистом тижня.[25] У травні 2017 року гурт поїхав на гастролі разом із The Struts[en] протягом травня 2017 р.[26][27]

У жовтні 2017 року гурт виграв Loudwire Music Awards як найкращий новий виконавець.[28] Подвійний EP із восьми пісень під назвою From the Fires вийшов 10 листопада 2017 року. На додаток до чотирьох треків із Black Smoke Rising, у From the Fires представлені нові записи «Edge of Darkness» і «Talk on the Street», а також кавери на «A Change Is Gonna Come» Сема Кука і «Meet on the Ledge» гурту Fairport Convention[en]. Чотири нові треки було записано у вересні 2017 року в Rustbelt Studios в Роял-Оук, штат Мічиган, з тими ж продюсерами, що працювали над Black Smoke Rising — Елом Саттоном і Марлоном Янгом.[29] Пісня «Safari Song» також вийшла як сингл у жовтні 2017 року.[30]

7 вересня гурт Greta Van Fleet виступав на розігріві у Боба Сігера в Dow Event Center в Сагіно, штат Мічиган (за декілька хвилин їзди від їхнього рідного міста).[31] У листопаді 2017 року гурт оголосив, що почне запис першого повноформатного студійного альбому незабаром після виходу From the Fires, і що очікує його виходу до середини 2018 року.[32]

Anthem of the Peaceful Army (2018—2019)

ред.

Гурт виступив на вечірці премії Елтона Джона 4 березня 2018 року на особисте прохання ведучого. Коли Greta Van Fleet виконували його пісню «Saturday Night's Alright for Fighting» і свою «You're the One», Джон приєднався до них на сцені.[33] Після сету Елтон Джон порекомендував гуртові зробити свої виступи і гардероб більш драматичними та яскравими.[34] 26 липня гурт дебютував на телебаченні в передачі The Tonight Show з Джиммі Фаллоном, виконавши пісню «When the Curtain Falls», перший сингл майбутнього дебютного альбому.[35]

Їхній дебютний альбом Anthem of the Peaceful Army вийшов 19 жовтня 2018 року.[36] За словами Джоша Кішки, назва альбому «Гімн мирної армії» взята з назви вірша.[37] Цей альбом став найбільш продаваним у дебютний тиждень у США; було продано 80 000 примірників.[38]

У грудні 2018 року гурт номінували на чотири премії «Греммі»: Найкращий новий виконавець, Найкраще рок-виконання за пісню «Highway Tune», Найкраща рок-пісня за «Black Smoke Rising» та Найкращий рок-альбом за From From the Fire,[39][40] останню з яких вони виграли.[3]

19 січня 2019 року Greta Van Fleet виступили музичним гостем в американській комедійній телепередачі Saturday Night Live і виконали пісню «Black Smoke Rising» та другий сингл з Anthem of the Peaceful Army «You're the One».[41][42] Третій сингл «Lover, Leaver» вийшов пізніше, у травні 2019 року.[43] Композиція гурту «Always There» увійшла до саундтреку фільму «Мільйон маленьких шматочків».[44]

У інтерв'ю в липні 2019 року Джейк і Сем Кішки розповіли журналу New Musical Express, що вони працюють над новим альбомом, який вийде в майбутньому році, і що їхній музичний стиль змінився.[45]

The Battle at Garden's Gate (2020 — нині)

ред.

9 жовтня 2020 року гурт випустив новий сингл «My Way, Soon», разом з музичним відео, яке вони самі зняли і змонтували. Очікується, що ця пісня з'явиться в їхньому майбутньому другому альбомі, який, за словами Вагнера, народився з гастролей гурту за попередні два роки, і того, як вони відкрили їм очі: «Ми зрозуміли, що, дорослішаючи, ми були захищені багатьма речами і багато чого не знали».[46]

4 грудня 2020 року гурт оголосив, що їхній новий альбом називатиметься The Battle at Garden's Gate і має вийти 16 квітня 2021 року. Разом із анонсом також вийшов новий сингл під назвою «Age of Machine».[47]

Музичний стиль

ред.
 
Джош Кішка, на виступі у Mercury Lounge 24 серпня 2017 року

Музику гурту Greta Van Fleet відносять до хард-року і блюз-року.[48] Незважаючи на те, що всі чотири учасники пов'язані блюзом, кожен має свої музичні смаки: Джейк тяжіє до рок-н-ролу, Сем любить джаз, Денні віддає перевагу фолку, а Джош — етнічній музиці.[49] В одному з інтерв'ю Джейк сказав, «що всі троє братів слухали вініл батьків, де були блюз і народна музика».[50] Сем сказав: «Не те щоб ми задумали бути рок-н-рольним гуртом, це просто той звук, який виходить, [коли] ми збираємось і граємо». Пісні учасники гурту пишуть всі разом, коли в одного з них виникає ідея для пісні.[51] Денні заявив, що багато їхніх пісень спочатку написані у «фолк-постановці», перш ніж перерости в щось інше.

Greta Van Fleet часто порівнюють із Led Zeppelin.[52] Джейк розповів, що він «… цілий рік справді напружено вивчав, що робив [Джиммі] Пейдж, настільки, що знав, як він думав», але й інших класичних рок-гітаристів він вивчав подібним чином, зокрема Піта Таунсенда.[53] Подібним чином, у відповідь на порівняння його голосу з голосом Роберта Планта, Джош сказав, що Плант, безумовно, вплинув, «хоча це не те, чого я намагався досягти».[54] Заявивши, що він навіть не знав, хто такі Led Zeppelin, до старшої школи, він пояснив, що його стиль сформувався природно, із намагань виділятися з решти гурту. В інтерв'ю в березні 2018 року Плант сказав про Грету Ван Фліт, що «вони Led Zeppelin I», і описав Джоша як «прекрасного маленького співака».[55]

Серед тих, хто вплинули на гітару Джейка, Джон Лі Гукер, Елмор Джеймс, Берт Янш[en], Ерік Клептон і Кіт Річардс.[56] Деякі барабанщики, які надихнули Денні, — це Кармін Аппіс[en], Джон Бонем, Мітч Мітчелл та Майкл Шрів[en]. Улюбленим басистом Сема є сесійний басист Motown Джеймс Джемерсон.[57] Джош Кішка імітував рухи та сценічні витівки Джо Кокера.[58]

Учасники

ред.

Поточні

  • Джош Кішка — основний вокал (2012–нині)
  • Джейк Кішка — гітари, бек-вокал (2012–нині)
  • Сем Кішка — бас-гітара, клавішні, бек-вокал (2012–нині)
  • Денні Вагнер — барабани, бек-вокал (2013–нині)[59]

Колишні

  • Кайл Хок — барабани (2012–2013)[60][61]

Дискографія

ред.
  • Anthem of the Peaceful Army (2018)
  • The Battle at Garden's Gate (2021)
  • Starcatcher (2023)

Нагороди

ред.
Рік Номіновано Нагорода Результат
2019 Anthem of the Peaceful Army Fryderyk — Best Foreign Album Перемога[62]
2019 Greta Van Fleet Grammy Awards — Best New Artist Номінація
«Highway Tune» Grammy Awards — Best Rock Performance Номінація
«Black Smoke Rising» Grammy Awards — Best Rock Song Номінація
From the Fires Grammy Awards — Best Rock Album Перемога[63]
2019 Safari Song iHeartRadio Music Awards — Rock Song of the Year Перемога[64]

Loudwire Music Awards

Рік Номіновано Нагорода Результат
2017 Greta Van Fleet Best New Artist Перемога[65]

Примітки

ред.
  1. ↑ Chartbreaker: Greta Van Fleet on Led Zeppelin's Influence and 'Living In the Resurgence of Rock'. Billboard. 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 21 січня 2018.
  2. ↑ GRETA VAN FLEET's 'Highway Tune' Claims #1 Spot At U.S. Active And Mainstream Rock Radio. Blabbermouth.net. 6 вересня 2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  3. ↑ а б Greta Van Fleet Wins Best Rock Album. National Academy of Recording Arts and Sciences. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 26 лютого 2019.
  4. ↑ Greta Van Fleet, Disturbed Dominate Rock Album Charts. Billboard. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  5. ↑ SmithSeptember 6, Rob; 2018. Greta Van Fleet Announce Debut LP, ‘Anthem of the Peaceful Army'. Ultimate Classic Rock. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  6. ↑ Greta Van Fleet Chart History. Billboard. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  7. ↑ Hard Rock Music: Top Hard Rock Albums. Billboard. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 10 грудня 2018.
  8. ↑ Top Album Sales : Page 1. Billboard. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  9. ↑ White, Sue (6 червня 2014). Here's the lowdown on Frankenmuth band Greta Van Fleet. Mlive.com. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 27 квітня 2017.
  10. ↑ Frazier, Kelly (28 квітня 2017). Rock Band ‘Greta Van Fleet' Call Frankenmuth, Michigan Their Home and Unleash a Bluesy Wonderland with New EP "Black Smoke Rising". Huff Post. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  11. ↑ Greta Van Fleet Talk Classic Rock Influences, the Woman Behind the Band Name, More [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] (Q1043 New York interview, published to YouTube on December 18, 2017)
  12. ↑ Blabbermouth (4 січня 2019). GRETA VAN FLEET's Namesake Admits She Doesn't Like Band's Music. BLABBERMOUTH.NET. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  13. ↑ 87-Year-Old Gretna Van Fleet on Inspiring Greta Van Fleet's Name: 'I Kind of Laughed It Off'. Billboard. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 16 березня 2020.
  14. ↑ Greta Van Fleet's Jake Kiszka Talks 'Black Smoke Rising' EP + More. Loudwire. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 6 листопада 2018.
  15. ↑ Highway Tune, архів оригіналу за 18 жовтня 2018, процитовано 6 листопада 2018
  16. ↑ The future of rock and roll is here with Greta Van Fleet. AXS. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 6 листопада 2018.
  17. ↑ The Greta Van Fleet Live Video is Posted!. Pledgemusic.com. 24 березня 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  18. ↑ Boyer, Cara (19 березня 2014). Get Lost in the Raw & Eclectic Sounds of Greta Van Fleet. Chevydetroit.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-27 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Greta Van Fleet Music, Lyrics, Songs, and Videos. Reverbnation.com. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 22 вересня 2017.
  20. ↑ North Star Media Greta Van Fleet profile. North Star Media. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 27 квітня 2017. [Архівовано 2014-12-20 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Robert "Bo", White (9 січня 2014). Greta Van Fleet: Gemutlichkeit & Pursuit of the Right Sound. Newreviewsite.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 квітня 2017.
  22. ↑ Shepherd, Jessica. Showtime's 'Shameless' to feature song by Frankenmuth's Greta Van Fleet. Mlive.com. Saginaw, Michigan. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2017.
  23. ↑ 'The Future Of Real Rock' Greta Van Fleet Stream New Song ::Greta Van Fleet News ::antiMusic.com. Antimusic.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  24. ↑ Childers, Chad (18 квітня 2017). Greta Van Fleet, Highway Tune Exclusive Video Premiere. Loudwire.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  25. ↑ What a thrill to be @AppleMusic's #NewArtistOfTheWeek!. Twitter. 21 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  26. ↑ Ralph, Caitlyn (1 квітня 2017). 10 new songs we bet you didn't catch this week. Alternative Press. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
  27. ↑ Simpson-Mersha, Isis (21 травня 2017). Frankenmuth's Greta Van Fleet talks record deal, tour and graduation. Mlive.com. Frankenmuth, Michigan. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017.
  28. ↑ Greta Van Fleet Win Best New Artist – 2017 Loudwire Music Awards. Loudwire. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
  29. ↑ CHRISTOPHER, MICHAEL (25 жовтня 2017). GRETA VAN FLEET ANNOUNCE DOUBLE EP 'FROM THE FIRES/. Loudwire.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
  30. ↑ Greta Van Fleet battles being 'overly creative' with "Safari Song" – Music News – ABC News Radio. ABC News Radio. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  31. ↑ Greta Van Fleet makes hot rock out of Frankenmuth. The Oakland Press. 28 вересня 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 16 березня 2018. [Архівовано 2018-07-24 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Meet Alice Cooper–Approved Kids Bringing Riff Rock Back on the Charts. Revolvermag.com. 13 листопада 2017. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  33. ↑ Watch Greta Van Fleet Jam With Elton John. Loudwire. 5 березня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  34. ↑ Greta Van Fleet's Jake Kiszka Reveals the Advice Elton John Gave. Loudwire.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  35. ↑ Greta Van Fleet Get Standing Ovation For Blistering 'Tonight Show' Debut With 'When the Curtain Falls': Watch. Billboard. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  36. ↑ The Metal Hammer 11: The best new music in rock and metal. Loudersound.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  37. ↑ Amazon Music, Greta Van Fleet: The Today in Music Interview, архів оригіналу за 21 квітня 2019, процитовано 15 грудня 2018
  38. ↑ Billboard 200 chart. Billboard. 3 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 23 січня 2019.
  39. ↑ Greta Van Fleet earns 4 Grammy nominations including Best New Artist. mlive.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  40. ↑ 61st Annual GRAMMY Awards. National Academy of Recording Arts and Sciences. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  41. ↑ Greta Van Fleet Perform 'Black Smoke Rising' and 'You're the One' on 'SNL': Watch. Billboard. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  42. ↑ Watch Greta Van Fleet's Performance Of 'Black Smoke Rising' On 'sNL'. Uproxx.com. 20 січня 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  43. ↑ Greta Van Fleet Chart History. Billboard. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  44. ↑ Hear Greta Van Fleet's New Stomper ‘Always There' From ‘A Million Little Pieces'. Rolling Stone. 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
  45. ↑ Greta Van Fleet interview: "we're working on something quite different for album two". YouTube. NME. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  46. ↑ Blistein, Jon (9 жовтня 2020). Greta Van Fleet Return With New Song 'My Way, Soon'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  47. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  48. ↑ [Interview] Greta Van Fleet Shed Light On Their Surprise Success And Life On The Road. Bullet Music. 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. [Архівовано 2018-03-17 у Wayback Machine.]
  49. ↑ GRETA VAN FLEET Vocalist On LED ZEPPELIN Comparisons: 'We'll Take It'. Blabbermouth.net. 16 вересня 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
  50. ↑ 102.1 the Edge, Greta Van Fleet's Jake Kiszka on their childhood upbringing and the renaissance of guitar rock, архів оригіналу за 28 липня 2018, процитовано 15 грудня 2018
  51. ↑ Greta Van Fleet Interview: Danny Wagner. Blues Rock Review. 27 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  52. ↑ Interview ~ Sam Kiszka of Greta Van Fleet. I'm Music Magazine. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 16 березня 2018. [Архівовано 2017-09-26 у Wayback Machine.]
  53. ↑ Greta Van Fleet's Misty Mountain Revival. Rolling Stone. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  54. ↑ Greta Van Fleet Bring Rock Back to the Future on Debut EP, Talk Influences & Brotherly Love. Billboard. 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
  55. ↑ Robert Plant on Greta Van Fleet: 'They are Led Zeppelin I'. Detroit Free Press. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  56. ↑ INTERVIEW: Jake Kiszka and Danny Wagner of Greta Van Fleet. Go Venue Magazine. 8 грудня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  57. ↑ Greta Van Fleet Talks Bob Dylan, ‘Highway Tune' + More – Interview. Audio Ink Radio. 16 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 16 березня 2018.
  58. ↑ Two Doods Reviews, Greta Van Fleet Called Out Over Led Zeppelin Likeness In Interview, архів оригіналу за 11 квітня 2019, процитовано 15 грудня 2018
  59. ↑ Ywain Evans, Morgan (26 квітня 2017). Interview: Greta Van Fleets Black Smoke Rising might just make you believe. Metalriot.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-27 у Wayback Machine.]
  60. ↑ Greta Van Fleet. Facebook.com. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 22 вересня 2017.
  61. ↑ A BAND FOUNDED BY JAKE KISZKA, JOSH M. KISZKA, KYLE HAUCK, AND SAM KISZKA!. Facebook.com. 7 серпня 2012. Процитовано 29 квітня 2017.
  62. ↑ Nominowani i laureaci 2019 (пол.). Polish Society of the Phonographic Industry. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  63. ↑ Greta Van Fleet Win Best Rock Album at 2019 Grammys. Loudwire.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  64. ↑ France, Lisa. iHeartRadio Music Awards: The winners list. CNN. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
  65. ↑ Greta Van Fleet Win Best New Artist – 2017 Loudwire Music Awards. Loudwire.com. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Greta_Van_Fleet&oldid=44000893