Gideonmantellia amosanjuanae

рід викопних плазунів
(Перенаправлено з Gideonmantellia)
Gideonmantellia amosanjuanae
Час існування: рання крейда

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Орнітоподи (Ornithopoda)
Рід: Gideonmantellia
Ruiz-Omeñaca et al., 2012
Вид: G. amosanjuanae
Gideonmantellia amosanjuanae
Ruiz-Omeñaca et al., 2012
Посилання
Вікісховище: Gideonmantellia
Віківиди: Gideonmantellia
Fossilworks: 242781

Gideonmantellia amosanjuanae — вид птахотазових динозаврів, який існував у ранній крейді (125 млн років тому).[1]

Скам'янілості ред.

Викопні рештки невеликого динозавра у 1982 році знайшов палеонтолог-аматор Хосе Марія Ерреро Марсо разом зі своїм сином Хесусом знайшли в суглинній ямі поблизу міста Гальве у провінції Теруель на сході Іспанії. Відкладення належать до формації Камарільяс та датуються баремським віком. Знахідка складається з частково зчленованого скелета без черепа молодої особини, включаючи тридцять три хребці спини, стегна і хвоста, двадцять один фрагмент нервових дуг, шість шевронів, фрагменти ребер, окостенілі сухожилля, лівий таз і обидві задні кінцівки. У 1987 році на основі цього матеріалу Хосе Луїс Санс описав вид динозаврів Hypsilophodon foxii[2]. У 1995 році іспанський палеонтолог Хосе Ігнасіо Руїс-Оменьяка зрозумів, що знахідка представляє окремий таксон[3] після того, як він додатково підготував кістки в 1994 і 1995 роках. Руїс-Оменьяка продовжив свої дослідження з 1996 року, як частину своєї дисертації. У 2001 році він опублікував детальний і повний опис, а в 2004 році підтвердив, що це новий вид. У 2006 році у своїй докторській дисертації він назвав його Gideonmantellia amosanjuanae; але як nomen ex dissertatione ця назва була ще недійсною.[4] У 2012 році назва Gideonmantellia amosanjuanae остаточно була затверджена. Скелет належить до колекції Палеонтологічного музею Гальве і виставлений у палеонтологічному залі ратуші міста Гальве.

Назва ред.

Родова назва Gideonmantellia вшановує першого описувача Hypsilophodon Гідеона Мантелла. Назва виду amosanjuanae дана на честь покійної палеонтологині Ольги Марії Амо Санхуан, яка вивчала крейдяну фауну Гальве.[1]

Опис ред.

Ця тварина мала бути невеликим орнітоподом і не перевищувала двох метрів у довжину. Однак єдиний відомий екземпляр належав молодій особині, довжина якої за життя повинна була перевищувати один метр, тому довжина дорослого екземпляра є суто гіпотетичною. Тварина була худорлявої статури, з довгими задніми ногами з великогомілковою кісткою, довшою за стегнову, і довгим, жорстким хвостом . Загалом зовнішній вигляд мав бути дуже схожий на добре відомого гіпсилофодона. Серед унікальних характеристик Gideonmantellia — особлива форма постацетабулярного відростка клубової кістки, передлобковий відросток із закрученою та розширеною передньою частиною та перший L-подібний шеврон.

Філогенія ред.

Clypeodonta

Hypsilophodon

Cerapoda

Marginocephalia

Ornithopoda

Gideonmantellia

Elasmaria

Burianosaurus

Iguanodontia
Rhabdodontomorpha

Muttaburrasaurus

Rhabdodontidae

Tenontosaurus

Dryomorpha

Dryosauridae

Ankylopollexia

Camptosaurus

Iguanodon

Ouranosaurus


Примітки ред.

  1. а б Ruiz-Omeñaca, J. I.; Canudo, J. I.; Cuenca-Bescós, G.; Cruzado-Caballero, P. L.; Gasca, J. M.; Moreno-Azanza, M. (2012). A new basal ornithopod dinosaur from the Barremian of Galve, Spain. Comptes Rendus Palevol. 11 (6): 435—444. doi:10.1016/j.crpv.2012.06.001.
  2. Sanz, J. L., A. D. Buscalioni, M.-L. Casanovas & J.-V. Santafé, 1987, «Dinosaurios del Cretacico Inferior de Galve (Teruel, España)», Estudios Geológicos, Volumen Extra Galve-Tremp, Madrid, pp 45-64
  3. Ruiz-Omeñaca, J.I. & G. Cuenca-Bescos, 1995, «Un nuevo dinosaurio hipsilofodontido (Ornitischia) del Barremiense Inferior de Galve (Teruel)», XI Jornadas de Paleontologia, Tremp, pp. 153—157
  4. Ruiz-Omeñaca, J.I., 2006, Restos directos de dinosaurios (Saurischia, Ornithischia) en el Barremiense (Cretácico Inferior) de la Cordillera Ibérica en Aragón (Teruel, España). Tesis Doctoral, Facultad de Ciencias, Universidad de Zaragoza, España pp 584