Куріпка-шпороніг

(Перенаправлено з Galloperdix)
Куріпка-шпороніг
Куріпка-шпороніг цейлонська (Galloperdix bicalcarata)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Pavoninae
Триба: Polyplectronini
Рід: Куріпка-шпороніг (Galloperdix)
Blyth, 1845[1]
Види
Синоніми
Hepburnia Reichenbach, 1852[2]
Plectroperdix Heine & Reichenow, 1890[3]
Посилання
Вікісховище: Galloperdix
Віківиди: Galloperdix
ITIS: 176052
NCBI: 466542

Куріпка-шпороніг[4] (Galloperdix) — рід куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Представники цього роду мешкають на Індійському субконтиненті[5]. Їх найближчими родичами є віялохвости з роду Polyplectron і червоноголові куріпки з монотипового роду Haematortyx[6][7].

Види

ред.

Виділяють три види:[8]

Етимологія

ред.

Наукова назва роду Galloperdix походить від сполучення наукових назв родів Курка (Gallus Brisson, 1760) і Куріпка (Perdix Brisson, 1760).[9]

Примітки

ред.
  1. E. Blyth. „On the Leiotrichane Birds of the Subhemalayas,” by B.H. Hodgson, Esq.: with some additions and annotations, — a Synopsis of the Indian Pari, — and of the Indian Fringillidae. „The Journal of the Asiatic Society of Bengal”. Część 2. 13 (1844), s. 936, 1845. 
  2. H.G.L. Reichenbach: Avium systema naturale. Das natürliche system der vögel mit hundert tafeln grösstentheils original-abbildungen der bis jetzt entdecken fast zwölfhundert typischen formen. Vorlaüfer einer iconographie der arten der vögel aller welttheile. Dresden und Leipzig: Expedition der vollständigsten naturgeschichte, 1850, ss. xxviii. 
  3. F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici; Verzeichniss der Vogel-Sammlung des Kgl. Oberamtmanns Ferdinand Heine. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1890, s. 293. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. P.J.K. Mc Gowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, s. 523. ISBN 84-87334-15-6. 
  6. Kimball, Rebecca T.; Hosner, Peter A.; Braun, Edward L. (1 травня 2021). A phylogenomic supermatrix of Galliformes (Landfowl) reveals biased branch lengths. Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.). 158: 107091. doi:10.1016/j.ympev.2021.107091. ISSN 1055-7903. PMID 33545275.
  7. Sun, K; Meiklejohn, K. A; Faircloth, B. C; Glenn, T. C; Braun, E. L; Kimball, R. T (2014). The evolution of peafowl and other taxa with ocelli (eyespots): A phylogenomic approach (PDF). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 281 (1790): 20140823. doi:10.1098/rspb.2014.0823. PMC 4123699. PMID 25030982.
  8. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 липня 2022.
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 170. ISBN 978-1-4081-2501-4.