Гутурама пістрявобока
Гутурама пістрявобока | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Euphonia fulvicrissa Sclater, 1857 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гутура́ма пістрявобока[2] (Euphonia fulvicrissa) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Панамі, Колумбії і Еквадорі.
Опис
ред.Довжина птаха становить 9 см, вага 10-13 г. У самців голова, горло, спина, крила і хвіст синювато-чорні, груди і живіт золотисто-жовті, гузка іржасто-руда, на лобі жовта пляма. У самиць верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовта. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- E. f. fulvicrissa Sclater, PL, 1857 — від Панами до західної Колумбії;
- E. f. omissa Hartert, E, 1913 — північна і центральна Колумбія;
- E. f. purpurascens Hartert, E, 1901 — південно-західна Колумбія (Нариньйо) і івнічно-західний Еквадор.
Поширення і екологія
ред.Пістрявобокі гутурами живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з січня по липень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем, розміщується на дереві. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Euphonia fulvicrissa. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |