Еріон чорний

Еріон чорний (Eriocnemis nigrivestis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Еквадору.

Опис

Довжина птаха становить 8-9,5 см, вага 4,3-4,6 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно чорне забарвлення. Лоб, тім'я, надхвістя і боки у них мають зелений відблиск, помітний при певному куті падння сонячних променів. Горло і гузка мають темно-фіолетовий відтінок. Верхні покривні пера хвоста темо-сині з індиговим відблиском, хвіст дещо роздвоєний, довжиною 35 мм. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб чорний, короткий, прямий, довжиною 15 мм. У самиць верхня частина тіла бронзово-зелена з райдужним відблиском, налхвістя синьо-зелене, нижня частина тіла золотисто-зелена, блискуча, горло блідо-синьо-зелене, живіт білий.

Поширення і екологія

Чорні еріони є ендеміками Еквадору, зустрічаються у високогір'ях Еквадорських Анд в провінціях Пічинча, Есмеральдас та Імбабура на північному заході країни. Більшість записів про спостереження цього виду відносяться до північно-західних схилів вулкана Пічинча. Друга субпопуляція була повторно відкрита в горах Кордильєра-де-Тойсан у 2006 році. Також чорні еріони можуть мешкати на схилах вулканів Атаказо і Імбабура. Загалом ці птахи живуть у вологих гірських, хмарних тропічних лісах, карликових лісах і на узліссях. З квітня по вересень вони зустрічаються на висоті від 2440 до 3050 м над рівнем моря, з листопада по лютий мігрують на висоту від 3100 до 4725 м над рівнем моря, а молоді птахи можуть зустрічатися навіть на висоті 1700 м над рівнем моря.

Чорні еріони живляться нектаром квітучих дерев, чагарників і ліан, зокрема Palicourea amethystina, Miconia hymenanthera, Fuchsia sylvatica, Heppiella ampla, Manettia recurva, Tropaeolum pubescens, Miconia corymbiformis і Psychotria uliginosa. Вони здійснюють висотні міграції, реагуючи на цвітіння різних видів рослин. Чорні еріони захищають кормові території від інших представників свого виду та від еквадорських колібрі-німф (Heliangelus strophianus) — єдиного виду, що займає одну екологічну нішу з чорним еріоном та має подібну поведінку.

Під час сезону розмноження , який триває з листопада по лютий, самці чорних еріонів здійснюють короткі демонстаційні польоти перед самицями. Гніздо робиться з моху і рослинних волокон, а також пір'я і шерсті і павутиння, розміщується на низько розташованій горизонтальній гілці. В кладці 2 білих яйця. Пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція чорних еріонів становить від 100 до 150 дорослих птахів, з який близько 50 птахів мешкають на схилах Пічинчи. Чорні еріони є рідкісними птахами, яким загрожує знищення природного середовища.