Ericsson
«Е́рікссон» (швед. Ericsson, Telefonaktiebolaget L. M. Ericsson) — шведська технологічна компанія, яка виробляє телекомунікаційне обладнання. Ericsson була заснована в 1876 році Ларсом Магнусом Ерікссоном. Головний офіс компанії знаходиться у Швеції. Наразі компанія активно впроваджує 5G та інновації у галузі ІоТ, штучного інтелекту та хмарних технологій.
Тип | Публічна компанія |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | Aktiebolag і публічна компанія |
Галузь | Машинобудування |
Лістинг на біржі | А-акції Б-акції |
ISIN | SE0000108649 і SE0000108656 |
Засновано | 1876 |
Засновник(и) | Ерікссон Ларс Магнус |
Штаб-квартира | Швеція Стокгольм |
Очільник(и) | Börje Ekholmd |
Ключові особи | Ханс Вестберг (президент), Лейф Йоханссон (голова ради директорів) |
Продукція | Телекомунікаційне обладнання |
Операційний прибуток (EBIT) | ▲ SEK 21,7 млрд (2011 рік) |
Чистий прибуток | ▲ SEK 12,6 млрд (2011 рік) |
Власник(и) | Investor AB |
Співробітники | ▲ 104 525 (2011 рік) |
Дочірні компанії | Marconi Corporation plcd, Ericsson (Hungary)d, Ericsson (Italy)d, Ericsson (Netherlands)d, Ericsson (Finland)d, Ericsson Canadad, Ericsson (Germany)d, Ericsson Limitedd, Ericsson (Denmark)d, Ericsson (Norway)d, Kathrein Mobile Communicationsd[1][2] і Setemer Società Elettro Telefonica Meridionaled |
www.ericsson.com | |
Ericsson у Вікісховищі |
Історія компанії
ред.Розвиток у ХІХ сторіччі
ред.Заснування та розвиток до 1900 року
ред.Засновник компанії — Ларс Магнус Ерікссон. Свою кар'єру він починав звичайним робітником. У 15 років поїхав до Норвегії, де працював та навчався ковальської справи, а через 6 років повернувся до Швеції й облаштувався у Стокгольмі[4].
Історія Ericsson почалася з 1876 року з майстерні з ремонту телеграфних приладів та невеликих машинобудівних робіт. Коли вперше у Швеції з'явився новий винахід, телефон, Ericsson розширила свою діяльність — до ремонту та встановлення телефонів. Ларс швидко зрозумів їхні можливості й почав вдосконалювати та створювати власні версії пристрою[5].
До 1880 року в майстерні Ericsson працювало десять працівників. Тоді виробництво складалося з телефонів, пожежних телеграфів та різних типів електричних приладів. Компанія зростала й у 1881 році стала постачальником нещодавно створеної на той момент телекомунікаційної асоціації Gefle Telefonförening[6].
Наступні роки Ларс Магнус Ерікссон продовжував вдосконалювати телефон, зокрема мікрофон. Після спірального мікрофона він розробив вугільний і запатентував його у 1885 році. Згодом представив ще одну його покращену версію[7].
Наприкінці 1890-х років Ericsson розширилася на зовнішні ринки. У Великій Британії та Росії компанія створила заводи, завдяки чому зросли шанси отримати контракти та збільшити виробництво шведської фабрики.
В короткі строки налагоджується експорт телефонного обладнання в Норвегію, Данію, Фінляндію. Продукти Ericsson дісталися навіть Австралії та Нової Зеландії, до кінця 1890-х років вони були найбільшими позаєвропейськими ринками компанії. Продажі в Мексиці допомогли налаштувати бізнес в країнах Південної Америки. Крім цього, Південна Африка та Китай також приносили значні продажі.
На момент реєстрації в 1896 році компанія переросла у велике підприємство з більше ніж 500 співробітниками та випустила понад 100 000 телефонів[8]. А вже 1900 року у штаті було понад 1000 спеціалістів[9].
Створивши багатонаціональну компанію, Ларс Ерікссон відійшов від справ в 1901 році.
ХХ століття
ред.1900—1946: розширення діяльності
ред.1902 року Ericsson відкрила офіс продажів у Нью-Йорку. Через чотири роки його перетворили на завод з виробництва телефонів у Баффало. Ericsson мала амбітні плани посилити присутність у США, однак домінування компанії Bell фактично заблокувало цю перспективу[10].
Проте компанія продовжувала розширяти географію своєї діяльності. У 1905 році Ericsson отримала концесію на управління телефонною мережею в Мехіко та околицях. Через чотири роки ці операції взяла на себе дочірня компанія Ericsson — Mexeric[11].
У США ситуація залишалась складною. У 1914 році Ericsson переформатувала виробництво, однак це не допомогло. Тому у 1923 році Ericsson продала свою американську компанію.
Щоб відповідати вимогам ринку, компанія працювала над новими винаходами і у 1923 році випустила свій перший автоматичний 500-точковий комутатор. Він став головним продуктом Ericsson на наступні 50 років[12].
У 20-х роках телекомунікаційний ринок залишався пріоритетним. Особливо важливим був радіозв'язок, адже ним активно користувалися під час Першої світової, а згодом і Другої світової війни[13].
1946—1970: перші послуги мобільного зв'язку
ред.У 1946 році почалася головна революція телекомунікаційної індустрії — мобільний зв'язок. AT&T отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію першої у світі служби мобільного зв'язку в Сент-Луїсі, штат Міссурі. Система складалася з базової станції з передавачем на шість каналів. Телефони були встановлені в автомобілях і використовували великі акумулятори, заховані в багажнику. Проте система швидко поширилася, і протягом декількох років нею користувалися близько 1000 абонентів у 25 містах[14].
Однак у 1947 р. AT&T запровадив концепцію, яка розділила географічні райони на комірки, кожна з яких мала власну базову станцію та канали. Доступні частоти можна використовувати паралельно в різних комірках, не заважаючи одна одній[13]. Так вже у 1950 році телефонні станції Ericsson почали підтримувати міжнародні дзвінки.
У Канаді компанія Ericsson розпочала роботу ще у 1953 році. Згодом, через дев'ять років був підписаний контракт і компанія отримала назву Ericsson Telephone Sales of Canada Ltd. Так розпочалася робота Ericsson на території Канади[15].
У 1960-х роках Ericsson продовжила посилювати вплив на глобальному ринку — відкрили фабрики в Австралії, Мексиці та Бразилії[16].
1970—2000: технологічна революція та поширення Інтернету
ред.На початку 1970-х років телекомунікаційна індустрія зіткнулася з революцією в галузі технологій. Нова цифрова технологія мала замінити старі електромеханічні комутатори в телефонних станціях[17]. Тому у 1970 почалася розробка автоматичної експериментальної телефонної станції (AXE), яку змогли презентувати через 7 років. У 1980 році, через п'ять років після введення AXE, 14 з 22 шведських фабрик Ericsson трансформувалися, щоб виробляти AXE та периферійне обладнання.
Ринок продовжував розвиватися та у 1988 році Ericsson отримала запит на розробку Глобальної системи мобільного зв'язку (GSM) від Vodafone[18].
Протягом цього часу AXE набирала значну популярність. Так, їхня кількість у 1991 становила 105 млн, які були встановлені у 11 країнах світу. Завдяки цьому зв'язком могли користуватися 34 млн людей[18].
Найголовніші зміни прийшли із розповсюдженням мобільних телефонів у 1990-х роках і появою мобільного інтернету. Так у 2000 році, Ericsson стає провідним світовим постачальником мобільних систем 3G, а ще через рік разом з Vodafone проводить перший дзвінок через 3G[18].
XXI століття
ред.2001-нині: зростання та перебудова процесів
ред.У 2000 році компанія стає провідним постачальником систем мобільного зв'язку 3G. Ericsson підписує найбільші на той момент контракти на управління мережами Operator 3 в Італії та Великій Британії у 2005 році[18].
У 2008 році компанія засновує дослідницький центр у Кремнієвій долині. Наступного року Ericsson та Verizon починають співпрацю, щоб здійснити перший дзвінок у мережі 4G. У 2009 році Ericsson запускає першу у світі комерційну LTE мережу в Стокгольмі.
У 2010 році Ericsson демонструє новий світовий рекорд — технологію HSPA c пропускною здатністю до 84 Мбіт/с. Через рік компанія Ericsson придбала компанію Telcordia Technologies за $1,15 млрд, завдяки чому розширила свій вплив на ринку мережевої оптимізації та бізнес-підтримки.
Зараз компанія активно працює над впровадженням 5G, хмарних рішень, а також IoT[19].
У серпні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія оголосила про плани закриття представництва у РФ до кінця року[20].
Історія M&A
ред.Ericsson придбала 29 компаній, у тому числі 7 за останні 5 років[21]. У лютому 2018 року компанія Ericsson придбала платформу Placecast для управління мобільними даними на основі місцезнаходження. З того часу Ericsson інтегрувала платформу та можливості Placecast зі своїм програмним підрозділом мобільних оголошень — Emodo[22].
Щоб посилити напрямок радіобізнесу, розвивати власні продукти і сприяти поширенню 5G покриття, у листопаді 2019 року Ericsson закінчила придбання підрозділу антен і фільтрів Kathrein, провідного світового розробника антенних систем і супутньої електроніки зі штаб-квартирою в Розенхаймі, Німеччина[23]. Це стратегічне об'єднання, оскільки розвиток 5G міцно пов'язаний із розробкою антен.
У вересні 2020 року Ericsson придбала американського виробника обладнання бездротових глобальних мереж 4G та 5G Cradlepoint за 1,1 млрд доларів[24]. Cradlepoint буде працювати як окрема дочірня компанія в межах Ericsson і стане частиною підрозділу бізнесу та нових технологій Ericsson[25]. Об'єднання допоможе компанії відповідати динаміці ринку та покращувати 5G-рішення для корпоративних клієнтів в умовах швидкої цифровізації.
У листопаді 2021 року компанія Ericsson оголосила про досягнення угоди про придбання американського провайдер хмарних комунікацій Vonage за 6,2 мільярда доларів[26]. Придбання було завершене в липні 2022 року[27].
Структура компанії
ред.Глобальний рівень
ред.Кількість працівників Ericsson у всьому світі налічує близько 100 тисяч. Компанія присутня у більш ніж 180 країнах світу, що за структурою поділені на 10 регіонів.
Станом на 31 грудня 2020 року частка жінок серед працівників компанії становить 25 %, а чоловіків — 75 %[28].
У Європі
ред.Компанія Ericsson почала свою історію в Європі з 1876 року, за цей час її винаходи стали важливими елементами європейської інноваційної історії. Зараз компанія активно діє на європейському континенті, а саме в Німеччині, Угорщині, Франції, Нідерландах, Іспанії, Фінляндії, Норвегії, Росії, Великій Британії та Польщі. Компанія Ericsson співпрацює з понад 100 партнерами в європейському регіоні[29].
В Північній та Південній Америці
ред.У регіоні Ericsson представлена у 36 країнах. У 2020 році на території Північної Америки налічувалося понад 10 тисяч співробітників[30].
США — це найбільший ринок Ericsson, де компанія посилює свою присутність та збільшує внесок у розвиток технологій. Так, 100 млн доларів становлять інвестиції 5G в Луїсвілл та Техас. На території Сполучених Штатів Америки налічується 7700 працівників. Компанія Ericsson реалізує свою діяльність в межах 30 міст. В даному регіоні засновані 5 передових навчальних центрів. Ericsson веде діяльність на території Сполучених Штатів майже 120 років.
Компанія зростає в регіоні Латинської Америки та Карибському басейні. Присутня у 34 країнах регіону, де працює понад 11 тисяч людей. Глобальний сервісний центр знаходиться в Керетаро, в Мексиці, де працює близько 2000 співробітників. Компанія Ericsson на території Південної Америки активно впроваджує нові технології та будує мережеве суспільство[31].
В Азії
ред.Гілка компанії в Північно-Східній Азії охоплює ринок Китаю, Гонконгу, Макао, Тайваню, Японії та Південної Кореї. Північно-Східна Азія є ключовою сферою для компанії. Регіональний штаб знаходиться в Пекіні. Потужного значення мають такі міста як: Нанкін, Шанхай, Далянь, Йокогама, Сіань та Гуанчжоу. Також ключові офіси є в Гонконгу, Токіо та Сеулі[32].
Японія сьогодні входить в п'ятірку найбільших ринків Ericsson, а головний офіс компанії у регіоні знаходиться в Токіо.
Інші
ред.Індія
ред.Регіональна штаб-квартира розташована в Ґурґаоні, штат Харіяна. Індійський регіон налічує близько 20 тисяч співробітників, які задіяні у галузі інженірингу, досліджень та розробок (R&D) у таких сферах як управління доходами, інтернет-протокол, мережа та великі дані. Ericsson має більше співробітників в Індії, ніж в решті країн світу[33].
Африка
ред.Робота компанії Ericsson зосереджена в Кенії, Південній Африці, Мадагаскарі та Беніні. Також компанія нарощує активність в країнах Африки на південь від Сахари, оскільки провайдери послуг зв'язку прагнуть зміцнити свої мережі та задовольнити попит на розширені мобільні послуги[34].
Регіональний рівень
ред.Ericsson в Україні
ред.Дочірнє підприємство Ericsson Ukraine є частиною регіону Східної Європи та Центральної Азії. Станом на 2020 рік в Україні працює близько 200+ співробітників. Директором Ericsson в Україні з 2018 року став Ярослав Ніцак. Ericsson в Україні реалізує стратегічно важливі проєкти. Компанія стала одним з основних постачальників обладнання GSM (2G), WCDMA(3G), LTE(4G) та транспортних рішень в Україні, а також сприяє розширенню 4G-покриття та активно бере участь у заходах з підготовки до впровадження 5G. Співпрацює з Міністерством цифрової трансформації України та реалізує освітні ініціативи для підтримки вишів та покращення підготовки спеціалістів.
У 2020 році компанія отримала нагороду «Найпривабливіший роботодавець у сфері телекомунікацій» від Randstad Employer Brand Research (Ancor)[35].
Історія Ericsson в Україні
ред.Історія компанії в Україні розпочалася у 1893 році, коли було встановлено першу в Україні телефонну станцію в м. Києві. З 1995 року — українське представництво міжнародної компанії зареєстровано як частина регіону Східної Європи та Центральної Азії. Наприкінці 1990-х років було підписано договір з «Укртелеком» для створення оптоволоконного каналу Київ-Львів протяжністю 970 км[36] та зареєстровано офіційне дочірнє підприємство зі 100 % іноземними інвестиціями в Україні.
Починаючи вже з 2000-х років компанія провела демонстрацію передачі голосового трафіку та стримінгового відео через 3G у Києві. Ринок продовжував розвиватися. Так, спільно з Київстар було запущено тестове обладнання для 3G-зв'язку[37], а згодом у 2016 році Ericsson спільно з провайдером INTELLECOM (GIRAFFE) проведено перше тестування мережі 4G на частоті 2300 МГц.
У 2019 році компанія Ericsson Україна та lifecell розвернули демосегмент мережі 5G та представили можливості п'ятого покоління в рамках Шведсько-українського бізнес-форуму (SUBF 2019) у Києві. У 2020 році за підтримки Ericsson та діджитал-оператора lifecell УДЦР та НКРЗІ провели вимірювання рівнів електромагнітних полів малопотужної базової станції 5G на базі рішення Ericsson Radio Dot System[38].
Проєкти в Україні
ред.Тестування 5G
ред.Під час тестування 5G Ericsson Україна і lifecell розгорнули демо-сегмент мережі 5G та провели відкрите тестування швидкості мобільного інтернету п'ятого покоління. Під час його реалізації була досягнута пікова пропускна здатність завантаження даних у 25,6 Гбіт/с в діапазоні ультрависоких частот 28 ГГц. Це тестування дало змогу випробувати обладнання та показати можливості 5G для українців.
Меморандум з Міністерством цифрової трансформації України
ред.У лютому 2020 року компанія підписала Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації України[39] для розвитку інфраструктури інтернету — як фіксованого, так і мобільного, включно розширення покриття 4G (LTE-Advanced) і впровадження зв'язку наступного покоління 5G.
Доступ до технологій
ред.Ericsson реалізує освітні ініціативи для підтримки вишів та покращення підготовки спеціалістів. У 2016 році Ericsson із lifecell відкрили навчальну телекомунікаційну лабораторію у НТУУ КПІ[40], пізніше у 2018 році — в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ)[41].
5G демоцентр
ред.У червні 2021 року Ericsson запустила перший в Україні 5G демоцентр в м. Києві. Центр розташований в офісі Ericsson Україна і являє собою тестову лабораторію і демостудію з новітнім обладнанням і передовими розробками компанії. На базі центру промислові підприємства, мобільні оператори, інноваційні стартапи, а також інші гравці телеком ринку зможуть ознайомитися і протестувати рішення 4G / 5G як для бізнесу, так і для кінцевих користувачів мобільних послуг.
Див. також
ред.Галерея
ред.Посилання
ред.- Хронологія розвитку компанії на офіційному сайті. [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ https://www.ericsson.com/en/press-releases/2019/10/ericsson-completes-acquisition-of-kathreins-antenna-and-filter-business
- ↑ https://www.kathrein.com/en/newsroom/press/archive/announcement/news/restructuring-of-kathrein-group-largely-completed
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson webbsite. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: corporate story. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: North America. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Latin America. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: The switches. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ а б Ericsson website: Products. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson worldwide. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson worldwide: History. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History/ Company. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ а б в г Ericsson website: History/ Shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History/ Shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Компанія Ericsson до кінця року піде з Росії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ https://mergr.com/ericsson-acquisitions. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Envivio. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Kathreins Antenna and Filter business. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ https://www.zdnet.com/article/ericsson-picks-up-cradlepoint-for-enterprise-value-of-1-1-billion/. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Cradlepoint. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Chopping, Dominic. Ericsson to Buy Vonage for $6.2 Billion, Bulking Up Cloud Presence. WSJ (амер.). Процитовано 14 лютого 2024.
- ↑ Ericsson closes $6.2 bln Vonage deal after short delay. reuters.com (англ.). 21 липня 2022. Процитовано 14 лютого 2024.
- ↑ Ericsson website: About us. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: About us. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson: Employees statistics. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Careers.
- ↑ Ericsson website: Careers. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Careers. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: News. Momentum in Africa. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Друге дослідження бренду роботодавця Randstad Employer Brand Research, Україна – 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ https://www.pcweek.ua/themes/detail.php?ID=118834.
- ↑ Ericsson объявляет о планах по запуску в Украине тестовой сети 3G. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: 5G. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Запуск 5G в Україні: Мінцифри та Ericsson підписали меморандум. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ KPI website. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ KNURE website: DIGITAL OPERATORS LIFECELL AND ERICSSON OPENED A TELECOM LABORATORY IN NURE. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.