Вікіпедія

End SARS

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

End SARS — децентралізований суспільний рух і низка масових протестів проти свавілля поліції в Нігерії. Гасло руху закликає до розпуску Спеціального підрозділу проти розбійних нападів (англ. Special Anti-Robbery Squad, SARS), сумнозвісного великим списком зловживань[2][3]. Протести, які отримали свою назву від цього гасла, почалися 2017 року як кампанія в Твіттері з використанням хештегу #ENDSARS, було заявлено вимогу нігерійському уряду розпустити SARS[4][5][6]. У жовтні 2020 роки після нових викритих зловживань масові демонстрації пройшли в усіх великих містах Нігерії, супроводжуючись гучним обуренням у соціальних мережах. Тільки в одному Твіттері було зібрано близько 28 мільйонів записів з належним хештегом[7]. Протести солідарності і демонстрації нігерійців та їхніх прихильників відбулися в багатьох великих містах світу. Протести примітні тим, що складаються цілковито з молодих нігерійців[8][9] .

End SARS
Протести

Протести проти свавілля поліції
Дата: з 2017 — сьогодення
Місце:
Нігерія Нігерія
Привід: Вбивства, напади і переслідування з боку офіцерів SARS в Нігерії; відсутність свободи вираження думки; інтернет-кампанія нігерійської спільноти Твіттера
Методи: демонстрації, інтернет-активізм, громадянська непокора, марші протесту
Результат: протести тривають
Сторони
Протестувальники
(немає централізованого керівництва)

Ключові фігури
Не визначено Мухаммаду Бухарі
Бабаджіде Санво-Олу
Мохаммед Адаму
Н'єсом Віке
Майґарі Дінґ'яді
Втрати
51 цивільна особа[1] 11 поліцейських[1]
7 солдатів[1]
Офіційний сайт протесту

Протягом декількох днів після відновлення протестів, 11 жовтня 2020 року, поліція Нігерії оголосила про негайний розпуск підрозділу. Цей крок було широко сприйнято як тріумф демонстрацій[10]. Однак у багатьох колах було відзначено, що тотожні оголошення було зроблено й останніми роками, аби тільки заспокоїти громадськість без фактичного розформування підрозділу, і що уряд просто планував перепризначити співробітників SARS в медичні центри, а не повністю розпустити підрозділ[11]. Відповідно, протести тривають, а уряд Нігерії дотримується практики жорстоких репресій, включаючи вбивства демонстрантів[12]. Міжнародні демонстрації солідарності стали усе критичнішими по відношенню до дій уряду Мухаммаду Бухарі проти протестів[13].

Офіцери SARS, як стверджується, складають профілі молодих нігерійців, переважно чоловіків, на основі вибору моди, татуювань і зачісок. Вони також були відомі тим, що встановлювали незаконні дорожні загородження, проводили необґрунтовані перевірки і обшуки, заарештовували і затримували без ордера або суду, ґвалтували жінок і вимагали у молодих нігерійців за водіння екзотичного транспорту і використання ноутбуків та айфонів[14]. Нігерійці поділилися як історіями, так і відеодоказами того, як співробітники SARS брали участь у викраденнях, вбивствах, крадіжках, зґвалтуваннях, катуваннях, незаконних арештах, приниженнях, незаконних затриманнях, позасудових стратах та вимаганнях проти громадян Нігерії. Значну частину жертв зловживань SARS становлять молоді нігерійці чоловічої статі[15].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Nigeria protests: President Buhari says 69 killed in unrest. BBC. 23 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  2. ↑ End SARS [The Vital First Step]. TheCityCeleb (амер.). 14 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  3. ↑ Kingsley, Omonobi (4 грудня 2017). Anti-SARS campaign: IG orders investigation of anti-robbery squad. Vanguard Newspaper. Kingsley Omonobi & Joseph Erunke. Nigeria. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  4. ↑ Salaudeen, Aisha (15 грудня 2017). Nigerians want police's SARS force scrapped. Aljazeera. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  5. ↑ End SARS as a Mob Project. Nigeria: Thisday Newspapers Limited. 17 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  6. ↑ Ogundipe, Samuel (3 грудня 2017). #EndSARS: Police mum as Nigerians recount atrocities of Special Anti-Robbery Squad. Nigeria: Premium Times. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  7. ↑ Kazeem, Yomi. How a youth-led digital movement is driving Nigeria's largest protests in a decade. Quartz Africa (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  8. ↑ CNN, Analysis by Stephanie Busari. Nigeria's youth finds its voice with the EndSARS protest movement. CNN. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  9. ↑ Nigeria: Protests against controversial police unit "SARS" are in High gear. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  10. ↑ #EndSARS: Nigeria says Special Anti-Robbery Squad dissolved. Al Jazeera. 11 жовтня 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  11. ↑ Ademoroti, Niyi (11 жовтня 2020). What It Means When the Police Say They are Dissolving SARS. BellaNaija. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  12. ↑ Another #EndSARS protester shot dead | Premium Times Nigeria (брит.). 12 жовтня 2020. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  13. ↑ Makinde, Tami (16 жовтня 2020). #EndSARS protests in Nigeria show that the youth wants change, now. gal-dem. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  14. ↑ Kazeem, Yomi. Young Nigerians are leading protests yet again to disband a rogue police unit. Quartz Africa (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.
  15. ↑ Endsars [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] www.endsars.com
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/End_SARS