Вікіпедія

End SARS

Ця стаття висвітлює поточну подію. Інформація може швидко змінюватися через розвиток подій, початкові відомості можуть виявитися ненадійними. Останні оновлення цієї статті можуть не відображати найсвіжішу інформацію.

End SARS — децентралізований суспільний рух і низка масових протестів проти свавілля поліції в Нігерії. Гасло руху закликає до розпуску Спеціального підрозділу проти розбійних нападів (англ. Special Anti-Robbery Squad, SARS), сумнозвісного великим списком зловживань[2][3]. Протести, які отримали свою назву від цього гасла, почалися 2017 року як кампанія в Твіттері з використанням хештегу #ENDSARS, було заявлено вимогу нігерійському уряду розпустити SARS[4][5][6]. У жовтні 2020 роки після нових викритих зловживань масові демонстрації пройшли в усіх великих містах Нігерії, супроводжуючись гучним обуренням у соціальних мережах. Тільки в одному Твіттері було зібрано близько 28 мільйонів записів з належним хештегом[7]. Протести солідарності і демонстрації нігерійців та їхніх прихильників відбулися в багатьох великих містах світу. Протести примітні тим, що складаються цілковито з молодих нігерійців[8][9] .

End SARS
Протести

Протести проти свавілля поліції
Дата: з 2017 — сьогодення
Місце:
Нігерія Нігерія
Привід: Вбивства, напади і переслідування з боку офіцерів SARS в Нігерії; відсутність свободи вираження думки; інтернет-кампанія нігерійської спільноти Твіттера
Методи: демонстрації, інтернет-активізм, громадянська непокора, марші протесту
Результат: протести тривають
Сторони
Протестувальники
(немає централізованого керівництва)

Ключові фігури
Не визначено Мухаммаду Бухарі
Бабаджіде Санво-Олу
Мохаммед Адаму
Н'єсом Віке
Майґарі Дінґ'яді
Втрати
51 цивільна особа[1] 11 поліцейських[1]
7 солдатів[1]
Офіційний сайт протесту

Протягом декількох днів після відновлення протестів, 11 жовтня 2020 року, поліція Нігерії оголосила про негайний розпуск підрозділу. Цей крок було широко сприйнято як тріумф демонстрацій[10]. Однак у багатьох колах було відзначено, що тотожні оголошення було зроблено й останніми роками, аби тільки заспокоїти громадськість без фактичного розформування підрозділу, і що уряд просто планував перепризначити співробітників SARS в медичні центри, а не повністю розпустити підрозділ[11]. Відповідно, протести тривають, а уряд Нігерії дотримується практики жорстоких репресій, включаючи вбивства демонстрантів[12]. Міжнародні демонстрації солідарності стали усе критичнішими по відношенню до дій уряду Мухаммаду Бухарі проти протестів[13].

Офіцери SARS, як стверджується, складають профілі молодих нігерійців, переважно чоловіків, на основі вибору моди, татуювань і зачісок. Вони також були відомі тим, що встановлювали незаконні дорожні загородження, проводили необґрунтовані перевірки і обшуки, заарештовували і затримували без ордера або суду, ґвалтували жінок і вимагали у молодих нігерійців за водіння екзотичного транспорту і використання ноутбуків та айфонів[14]. Нігерійці поділилися як історіями, так і відеодоказами того, як співробітники SARS брали участь у викраденнях, вбивствах, крадіжках, зґвалтуваннях, катуваннях, незаконних арештах, приниженнях, незаконних затриманнях, позасудових стратах та вимаганнях проти громадян Нігерії. Значну частину жертв зловживань SARS становлять молоді нігерійці чоловічої статі[15].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Nigeria protests: President Buhari says 69 killed in unrest. BBC. 23 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  2. ↑ End SARS [The Vital First Step]. TheCityCeleb (амер.). 14 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  3. ↑ Kingsley, Omonobi (4 грудня 2017). Anti-SARS campaign: IG orders investigation of anti-robbery squad. Vanguard Newspaper. Kingsley Omonobi & Joseph Erunke. Nigeria. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  4. ↑ Salaudeen, Aisha (15 грудня 2017). Nigerians want police's SARS force scrapped. Aljazeera. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  5. ↑ End SARS as a Mob Project. Nigeria: Thisday Newspapers Limited. 17 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  6. ↑ Ogundipe, Samuel (3 грудня 2017). #EndSARS: Police mum as Nigerians recount atrocities of Special Anti-Robbery Squad. Nigeria: Premium Times. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  7. ↑ Kazeem, Yomi. How a youth-led digital movement is driving Nigeria's largest protests in a decade. Quartz Africa (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  8. ↑ CNN, Analysis by Stephanie Busari. Nigeria's youth finds its voice with the EndSARS protest movement. CNN. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  9. ↑ Nigeria: Protests against controversial police unit "SARS" are in High gear. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  10. ↑ #EndSARS: Nigeria says Special Anti-Robbery Squad dissolved. Al Jazeera. 11 жовтня 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  11. ↑ Ademoroti, Niyi (11 жовтня 2020). What It Means When the Police Say They are Dissolving SARS. BellaNaija. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  12. ↑ Another #EndSARS protester shot dead | Premium Times Nigeria (en-GB) . 12 жовтня 2020. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  13. ↑ Makinde, Tami (16 жовтня 2020). #EndSARS protests in Nigeria show that the youth wants change, now. gal-dem. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  14. ↑ Kazeem, Yomi. Young Nigerians are leading protests yet again to disband a rogue police unit. Quartz Africa (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.
  15. ↑ Endsars [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] www.endsars.com
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=End_SARS&oldid=41914020