Emoia loyaltiensis
вид плазунів
| Emoia loyaltiensis | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Emoia loyaltiensis (Roux, 1913) | ||||||||||||||||||
 Ареал поширення виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Lygosoma samoense loyaltiensis | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Emoia loyaltiensis — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Новій Каледонії.
Поширення і екологія
ред.Emoia loyaltiensis мешкають на островах Маре і Ліфу[en] і Тіга[en] в групі островів Луайоте. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, в прибережних лісах, трапляються на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 150 м над рівнем моря. Ведуть денний, деревний спосіб життя. Шукають безхребетних на гілках і стовбурах дерев, ховаються під корою.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. Emoia loyaltiensis загрожує хижацтво з боку інтродукованих кішок, щурів і мурах Wasmannia auropunctata.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Emoia loyaltiensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 серпня 2023
- ↑ Emoia loyaltiensis у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |