Echinopsis backebergii
Ехінопсис Бакеберга

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Ехінопсис (Echinopsis)
Вид: Ехінопсис Бакеберга
Echinopsis backebergii
Werderm., 1931
Синоніми
Lobivia backebergii (Werderm.) Backeb.
Cinnabarinea boedekeriana (Harden) F.Ritter
Echinopsis boedekeriana Harden
Lobivia oxyalabastra Cárdenas & Rausch
Посилання
Вікісховище: Echinopsis backebergii
Віківиди: Echinopsis backebergii
IPNI: 88333-2
ITIS: 908976
МСОП: 152729
The Plant List: kew-2783298

Echinopsis backebergii (укр. Ехінопсис Бакеберга, Ехінопсис бакебергі)[1] — сукулентна рослина з роду ехінопсис (Echinopsis) родини кактусових (Cactaceae).

Історія

ред.

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Еріхом Вердерманном[de] (нім. Erich Werdermann, 1892—1959) у 1931 році у виданні нім. «Neue Kakteen».[2] У 1935 Курт Бакеберг відніс його до роду Lobivia. Однак у сучасній систематиці кактусових цей рід розглядається як синонім роду Echinopsis.

Етимологія

ред.

Видова назва дана на честь німецького колекціонера кактусів, мандрівника, експерта і систематик кактусів Курта Бакеберга.[3]

Ареал і екологія

ред.

Echinopsis backebergii зустрічається в департаментах Кочабамба та Ла-Пас (Болівія), а також в Перу, зокрема в регіонах Аякучо, Уанкавеліка та Куско. Рослини зростають на висоті від 2300 до 3700 метрів над рівнем моря.

Морфологічний опис

ред.

Росте одиночним стеблом чи групами.

Стебла від округлих до трохи циліндричних, 4 — 5 см в діаметрі.

Епідерміс — темно-зелений.

Ареоли — спочатку покриті пухом, віддалені друг від друга на 1 — 1,5 см.

Ребер — приблизно 15, гострі, складчасті, спіралеподібні.

Колючки — від 1 до 11, коричневі, з віком сірі, радіально розходяться від ареол, іноді без чіткого розмежування на центральні та радіальні, тонкі, злегка вигнуті, до майже гачкоподібної форми у кінчиків. Їхня довжина від 0,5 до 5 см.

Квітки бічні, з'являються ближче до маківки, розпускаються вдень. Колір від блідого до темно-червоного, часто з блакитно-білою глянсовою шийкою. Їхні розміри до 5,5 см завдовжки та 4 см у діаметрі, з тонкими квітковими трубками.

Плоди круглі, не великі, напівсухі, розтріскуються у вертикальному напрямку.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

ред.

Echinopsis backebergii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи уразливих видів (VU).

Він має невелику площу поширення (< 5000 км²). П'ять відомих субпопуляцій не надто численні; одну вже винищено, тоді як сільське господарство становить серйозну загрозу для решти субпопуляцій. Тому його внесено до списку вразливих. Субпопуляції в Болівії загрожує натуральне сільське господарство; це високогірне середовище існування дуже повільно відновлюється після того, як воно було порушене. Субпопуляція в Перу зустрічається на нижчих висотах, де земля більш придатна для сільського господарства; більша частина субпопуляції була переміщена і зараз зустрічається лише на схилах пагорбів.

Echinopsis backebergii не зустрічається в жодній з природоохоронних територій.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Використання

ред.

Вид використовується як декоративний у спеціалізованих колекціях.

Примітки

ред.
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Neue Kakteen 83–84, f. s.n. 1931
  3. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 21. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  4. Echinopsis backebergii. CITES. (англ.)

Література

ред.

Джерела

ред.