Etaoin shrdlu — безглузда фраза, що іноді випадково з'являлася в англомовній пресі за використання лінотипів. Це 12 найчастіше вживаних літер англійської мови, що розташовувалися на клавіатурі лінотипа в два стовпички. Через особливості конструкції лінотипа, оператори не могли швидко виправляти окремі літери, тому сигналізували про помилку, набираючи «Etaoin shrdlu». Проте, фраза доволі часто потрапляла в фінальні тексти, що зробило її широко відомою.

Приклад зумисного гумористичного використання в «The Day Book» (1916)

Історія ред.

 
Клавіатура лінотипа

На клавіатурах лінотипів літери розташовувалися в порядку зменшення частоти використання. Це дозволяло пришвидшити набирання тексту, оскільки найбільше вживані літеру були згруповані поруч. Тому e-t-a-o-i-n і s-h-r-d-l-u були першими двома стовпцями на лівому боці клавіатури. Лінотипи відливали з металевого сплаву рядки, що лишали відбиток на папері. Через це в разі помилки набору було швидше відкинути отриманий рядок тексту, ніж переробити його належним чином. Коли оператор бачив, що припустився помилки, він повинен був завершити рядок, щоб витягнути його з лінотипа. Часто оператори проводили для цього пальцем по перших стовпцях клавіатури. Коректори могли легко розпізнати безглуздий текст, але іноді бракований рядок залишався непоміченим і потрапляв до друку[1].

Після виходу лінотипів з ужитку фраза «Etaoin shrdlu» стала сприйматися як зниклий атрибут минулої епохи, «містер Etaoin shrdlu»[1].

Назву «Прощавай, Etaoin shrdlu» отримав документальний фільм про останній номер «The New York Times», надрукований за допомогою лінотипу (2 липня 1978 року)[2].

За межами типографії ред.

  • SHRDLU — рання система штучного інтелекту на Lisp, створена Террі Виноградом у 1972 році[3].
  • ETAOIN SHRDLU — шахова програма, написана Гартом Куртуа-молодшим для мінікомп'ютера Nova 1200, який брав участь у 6-му та 7-му Чемпіонаті Північної Америки з комп'ютерних шахів ACM у 1975 та 1976 роках[4].
  • Етьєн Шрдлу (Etienne Shrdlu) — ім'я персонажа в Mavis Beacon Teaches Typing — тренажері сліпого комп'ютерного набору наприкінці 1980-х[5].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Marcus, Greil; Sollors, Werner (7 травня 2012). A New Literary History of America (англ.). Harvard University Press. с. 386. ISBN 978-0-674-06410-2.
  2. Silverman, Craig (10 вересня 2010). Regret the Error: How Media Mistakes Pollute the Press and Imperil Free Speech (англ.). Union Square + ORM. ISBN 978-1-4027-7449-2.
  3. How SHRDLU got its name. hci.stanford.edu. Процитовано 11 березня 2024.
  4. ababsurdo.com » Blog Archive » Am I old enough to remember keypunch cards? Umm, yeah…. Процитовано 11 березня 2024.
  5. Ferguson, Andrew James (2016). Gaming, Glitching, and the Playerly Text: Strategies for the Twentieth-Century Novel. Andrew James Ferguson. с. 121.