Електронна танцювальна музика (інша назва клубна музика; англ. EDM — Electronic Dance Music) являє собою широкий спектр жанрів і стилів електронної музики, спрямованих, перш за все, для розважальної індустрії. EDM є основою музичного супроводу для нічних клубів і фестивалів електронної музики. EDM, як правило, використовується в контексті живого відтворення, де діджей програє заздалегідь підготовлений список творів, плавно переходячи від одного до іншого. Електронна танцювальна музика не належить до окремого стилю в музиці, а використовується як узагальнений термін для декількох популярних жанрів, як-от хаус, транс, техно, дабстеп, драм-н-бейс і безліч інших. Це основний результат творчості більшості сучасних музичних продюсерів та діджеїв.

EDM
Стилістичні походження
disco
post-disco
pop
Походження
США США
1970-ті — 1980-ті
Типові інструменти
Синтезатори, семплери, вінілові програвачі тощо
Популярність 1980-ті — донині

ІсторіяРедагувати

Прикладом ранньої форми EDM є результат співпраці між продюсером Джорджо Мородером і вокалісткою Донною Саммер — пісня «I Feel Love», написана в 1977 році. Пісня була написана без використання традиційних інструментів і носила танцювальний характер.

Однак сам термін EDM вперше був використаний в американській музичній індустрії лише в 2010 році[1][2].

Розквіт клубної музики і просування його в маси став доступним за часів Benny Bennasi, який зробив цей жанр популярним, завдяки його композиції Satisfaction. Спочатку вона була популярна тільки на вечірках електроклеш музики, виконавцями якої стали ді-джеї Larry Tee і Soulwax та інші ,але дуже швидко вона стала всесвітньо популярною. Сьогодні розрізняють кілька піджанрів музики Електро Хаус, які кардинально різняться між собою.

  • Жанр Electro tech house-це жорсткий синтезований саунд з шумами. Найбільшою популярністю така музика користується в Європі. Основними її виконавцями є Gregor Tresher і Kiko.
  • Жанр Dirty electro house відрізняється динамічним стилем з використанням вокалу. У цьому напрямку працюють діджеї та музиканти клубної музики:Tiesto. Paul Van Dyk. Armin Van Buuren. David Guetta. John Digweed. Ferry Corsten. Carl Cox. Paul Oakenfold. Judge Jules. James Zabiela. Feel. Danny Howells. Sander Kleinenberg. Marco V. Erick Morillo. Kaskade. Markus Schulz. Jazzy-Jeff. Chuckie. Avicii. Afrojack. Trentemoller. Olav Basoski. Antoine. Roger Sanchez. Benny Benassi. Laidback Luke. Axwell. Skrillex. Hardwell. Steve Angello. Steve Aoki.
  • напрямок фіджет хаус, який об'єднує в собі нью-рейв, хіп-хоп, дабстеп.

Клубна музика Electro house відрізняється від іншої музики наявністю lead-партій синтезаторів дуже високої тональності, а також використанням аналогового баса і драм-машин. Темп цієї музики коливається від 125 до 132 ВРМ.

Розвиток напряму тісно пов'язаний із розвитком комп'ютерних технологій, появою нових інструментів для створення музики (як-от драм-машина, секвенсор, мікшер та багатьма іншими) і розквітом на початку XXI століття нових жанрів електронної музики, як-от дабстеп і треп.

Міжнародні фестивалі клубної музикиРедагувати

 
Ultra Music Festival Маями, США
  • Ultra Music Festival (Маями, США)
  • Sonar (Барселона, Іспанія)
  • Electric Daisy Carnival (Лас-Вегас, США)
  • TomorrowLand (Бум, Бельгія)
  • Global Gathering (Стратфорд-на-Ейвоні, Велика Британія)
  • Nature One (Кастеллаун, Німеччина)
  • Stereosonic (Сідней, Перт, Аделаїда, Мельбурн, Брісбен – Австралія)
  • ALFA FUTURE PEOPLEН (Новгорд, Росія)[3]

ПриміткиРедагувати