Електронна танцювальна музика (інша назва клубна музика; англ. EDM — Electronic Dance Music) являє собою широкий спектр жанрів і стилів електронної музики, спрямованих, перш за все, для розважальної індустрії. EDM є основою музичного супроводу для нічних клубів і фестивалів електронної музики. EDM, як правило, використовується в контексті живого відтворення, де діджей програє заздалегідь підготовлений список творів, плавно переходячи від одного до іншого. Електронна танцювальна музика не належить до окремого стилю в музиці, а використовується як узагальнений термін для декількох популярних жанрів, як-от хаус, транс, техно, дабстеп, драм-н-бейс і безліч інших. Це основний результат творчості більшості сучасних музичних продюсерів та діджеїв.

EDM
Стилістичні походження
disco
post-disco
pop
Походження
США США
1970-ті — 1980-ті
Типові інструменти
Синтезатори, семплери, вінілові програвачі тощо
Популярність 1980-ті — донині

ІсторіяРедагувати

Хоча перші пристрої звукозапису з'явились наприкінці XIX століття (фонограф Т.Едісона, 1877), до Другої світової війни танцювальна музика передбачала живе музикування[1]. Лише в 1930-х отримують поширення музичні автомати, а першим публічним виступом діджея вважається виступ Джиммі Севіла[en] 1943 року в Отлі[en] (Велика Британія)[1]. У 1947 Джиммі Севіл під час виступу вперше застосував дві вертушки та мікрофон[2]. Водночас у Франції отримують популярність дискотеки (discothèques). У 1960-х поширюються в Британії та США, вони стають особливим середовищем, «що відрізняється вогнями та потужною звуковою системою, яке відвідують з вираженою метою танцю»[1]. Ді-джей стає центральною фігурою танцювального майданчику.

Хоча термін дискотека закріпився в 1960-х, музика диско з'являється лише в 1970-х роках, натомість до того ді-джеї грали переважно фанк і романтичний соул[1]. Прикладами ранньої EDM вважають творчість Silver Apples[en], який створював електронну музику для танців в кінці 1960-х.[3] Інші приклади ранньої електронної музики включають dub music[4], та виконувані на синтезаторах музика disco, створена італійським продюсером Джорджо Мородером і вокалісткою Донною Саммер. Зокрема, популярною стала пісня «I Feel Love», написана в 1977 році без використання традиційних інструментів. Хоча термін дискотека закріпився в 1960-х, музика диско з'являється лише в 1970-х роках, натомість до того ді-джеї грали переважно фанк і романтичний соул[1]. Одним із перших хітів електронної музики вважається композиція Popcorn, написана Гершоном Кінгслі в 1969 році. Cам термін EDM вперше був використаний в американській музичній індустрії лише в 2010 році[5][6].

Напрями танцювальної музики 1970-хРедагувати

ДабРедагувати

Одним із важливих попередників сучасної електронної танцювальної музики, на думку Майкл Віла, є даб-музика — ямайська музика, що походить від корі-реггі та культури ямайських звукових систем[en] 1968 і 1985 років[7]. Даб-композиції являли собою ремікси реггі-композицій, що підкреслювали ритм, фрагментованість ліричних та мелодійних елементів та реверберировані фактури.[8]. Піонерами музики були студійні інженери Сільван Морріс, Кінг Таббі, Еррол Томпсон, Лі «Скретч» Перрі та Хоуптон Овертон Браун .[7] В їх композиціях використовувався монтаж звукової стрічки та обробка звуку, які, як вважає Тель, можна порівняти з техніками, використовуваними в конкретній музиці . Творці даб-музики виконували багатодоріжкові записи реггі на мікшерських пультах, що дозволяло виокремлювати та комбінувати окремі інструментальні партії. Вони також висунули на перший план просторові ефекти, такі як реверберація та затримка, творчо використовуючи техніку маршрутизації сигналів. Зокрема, широко використовувався ефект-процесор Roland Space Echo для створення ефектів відлуння та затримки.[9]

Незважаючи на обмежені можливості тогочасного електронного обладнання, експерименти Кінга Таббі та Лі «Скретч» Перрі виявились передовими.[10]


ДискоРедагувати

У 1974 році ранній диско-хіт Джорджа Маккре "Rock Your Baby " став однією з перших композицій, в якій були використані ранні драм-машини[11] фірми Роланд.[12] Значний вплив на подальше використання драм-машин у диско справили пісні "Family Affair " (1971) гурту Sly and the Family Stone[13] і «Why Can't We Live Together» Тіммі Томаса (1972).[14] Диско-продюсер Biddu використовував синтезатори в кількох піснях у стилі диско 1976—1977 років, включаючи «Bionic Boogie» з Rain Forest (1976),[15] «Soul Coaxing» (1977),[16] та Eastern Man and Futuristic Journey[17][18]

Остаточно звучання диско склалося у творчості таких музикантів як Донна Саммер, Chic, Earth, Wind & Fire, Heatwave та Village People до кінця 1970-х. У 1977 році Джорджо Мородер і Піт Беллотт випустили фільм "I Feel Love" для Донни Саммер, у якоу вперше використовується повністю синтезований фоновий трек. Інші диско-продюсери, зокрема Том Моултон, позичили ідеї даб-музики для пошуку альтернативи домінуючого на той час прямому чотиридольному ритму.[19][20] На початку 1980-х популярність музики диско різко знизилася в США, проте євро-диско і надалі розвивалось в рамках менйстріму поп--музики.[21]

Синті-попРедагувати

Синті-поп (скорочення від „synthesizer pop“; [22] також званий „техно-поп“)[23][24] — це різновид музики нової хвилі[25], що вперше став відомим наприкінці 1970-х років в якому домінує синтезатор. Появі синті-попу передував досвід використання синтезаторів у музиці 1960-х — початку 1970-х років у прогресивному році, електроніці, арт-році, диско, і зокрема краут-року в творчості таких гуртів, як Kraftwerk. Синті-поп розвивався як окремий напрям у Японії та Великій Британії в пост-панкову еру як частина руху нової хвилі кінця 1970-х до середини 1980-х.

Танцювальна музика у 1980-хРедагувати

Розвиток електронної танцювальної музики у 1980-х рр. був зумовлений появою нових електронних музичних інструментів, зокрема, японської корпорації Roland . Roland TR-808 (часто скорочується як „808“), зокрема, зіграв важливу роль в еволюції танцювальної музики[26] після появи пісні „Planet Rock“ Ленса Тейлора (1982), що здобула популярність на танцювальних майданчиках.[27] Згідно з журналом Slate, пісня „Planet Rock“ не просто популяризувала Roland 808, а зорієнтувала навколо нього весь світ танцювальної музики після диско».[28] Roland TR-909, TB-303 та Juno-60 подібним чином вплинули на електронну танцювальну музику напрямів техно, хаус та ейсид .[29][30][31]

Пост-дискоРедагувати

Докладніше: Пост-диско

Пік популярності диско в США припадав на 1978 рік. У цей час радіостанція WKTU, а за нею і багато інших змінюють формат мовлення на користь диско[32]. Проте вже 1979 році в США виникає рух, спрямований проти диско. Натхненником цього руху став Стів Даль[en], ведучий радіостанції WDAI, який втратив роботу саме внаслідок переходу радіостанції на диско[33]. Використовуючи слоган Disco DAI (гра слів: «WDAI» — назва радіостанції, з якої Даля звільнили і англ. «die» — «смерть»), Даль зміг «організувати хаос навколо простої та напрочуд потужної ідеї: Disco Sucks».[34] Кульмінацією руху стала організована С.Далем так звана «Ніч знесення дискотеки[en]» 12 липня 1979, коли учасники акції демонстративно спалили ящик із диско записами на бейсбольному стадіоні Comiskey Park[en] в Чікаго. В результаті Даль не тільки здобув популярність особисто, але й призвів до поступового занепаду популярності диску в США протягом 1979—1985 років. У цей час творчий контроль почав переходити до незалежних звукозаписних компаній, менш відомих продюсерів та клубних ді-джеїв. Популярність здобуюває денс-поп[35], зароджується хауз і техно[36].

Електронна танцювальна музика в УкраїніРедагувати

В Україні розвиток танцювальної електронної музики починається із здобуттям незалежності в 1990-х роках. Хоча в радянські часи рання танцювальна електронна музика у стилі диско і виконувалась на дискотеках, її розвиток стримувався тодішніми партійними організаціями:

  «За молоддю завжди пильно спостерігали представники комсомольских та студентських організацій, а отже існували певні правила поведінки під час танців, яких мусили дотримуватись. З позиції сьогодення деякі з таких правил викликають посмішку. Так, зокрема, заборонялося „танцювати у спотвореному вигляді. Танцюючий повинен виконувати танець правильно, чітко і однаково добре як правою, так і лівою ногою. Жінка має право чемно висловити партнеру власне невдоволення з приводу порушення відстані у три сантиметри і вимагати пояснення у ввічливій формі“»[37]  

Вплив музики диско відбився у піснях С. Ротару, М. Гнатюк, ВІА «Водограй», «Світязь»[38].

Першим фестивалем танцювальної електронної музики в Україні є «Республіка Казантип», що проводився у 1997—2013 роках в Криму. Фестиваль збирав до сотні тисяч учасників, проте спирався здебільшого на традиції російського рейву, інформація про фестиваль висвітлювалася виключно російською мовою, що не дає можливості розглядати цей фестиваль як частину української культури[39]. У Києві першим постійним фестивалем танцювальної музики був «Ідеологія» (2003—2013), який так само, однак, висвітлювався російською мовою[39]. Першими орієнтованими на українську публіку стали фестивалі «Ultrasonic» (Львів, 2011—2014) та «Гамселить» (Тернопіль, 2014—2019)[39].

У 2010-х роках українська танцювальна електронна музика охоплює різні стилі, зокрема: драм-н-бейс (Dj Tapolsky), хауз (Anny, Sender), техно (Spartaque), транс (Azotti).

Міжнародні фестивалі клубної музикиРедагувати

 
Ultra Music Festival Маями, США
  • Ultra Music Festival (Маями, США)
  • Sonar (Барселона, Іспанія)
  • Electric Daisy Carnival (Лас-Вегас, США)
  • TomorrowLand (Бум, Бельгія)
  • Global Gathering (Стратфорд-на-Ейвоні, Велика Британія)
  • Nature One (Кастеллаун, Німеччина)
  • Stereosonic (Сідней, Перт, Аделаїда, Мельбурн, Брісбен — Австралія)
  • ALFA FUTURE PEOPLEН (Новгорд, Росія)[40]

НагородиРедагувати

Організація Нагорода Роки
BRIT Awards British Dance Act 1994-2004
Греммі Номінація «Кращий танцювальний запис» 1998—
Греммі Номінація «Кращий танцювальний/електронний альбом» 2005—
DJ Mag Топ 100 діджеїв 1991—
DJ Awards Best DJ award 1998—
Winter Music Conference International Dance Music Awards 1998—
Project X Magazine Electronic Dance Music Awards 1995
American Music Awards Favorite Electronic Dance Music 2012—
World Music Awards Кращий діджей і кращий виконавець танцювальної музики 2006—


ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Butler M. J. Unlocking the Groove: Rhythm, Meter, and Musical Design in Electronic Dance Music. Indiana University Press, 2006. 443p.
  2. Miller, Harland (20 April 2004). Lord of the bling. The Guardian (London). Процитовано 28 July 2008. 
  3. Silver Apples Made EDM in the 1960s - Supersonic - Ep. 6. YouTube. THUMP. 16 грудня 2013. Процитовано 4 травня 2021. 
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою armada не вказано текст
  5. RA Roundtable: EDM in America
  6. The FACT Dictionary: how 'dubstep', 'juke', 'cloud rap' and many more got their names — FACT Magazine: Music News, New Music
  7. а б Michael Veal (2013), Dub: Soundscapes and Shattered Songs in Jamaican Reggae, pages 26–44, «Electronic Music in Jamaica», Wesleyan University Press
  8. Michael Veal (2013), Dub: Soundscapes and Shattered Songs in Jamaican Reggae, pages 85–86, Wesleyan University Press
  9. Truesdell, Cliff (2007). Mastering Digital Audio Production: The Professional Music Workflow with Mac OS X. John Wiley & Sons. с. 310. ISBN 9780470165768. 
  10. Nicholas Collins, Margaret Schedel, Scott Wilson (2013), Electronic Music: Cambridge Introductions to Music, page 20, Cambridge University Press
  11. Martin Russ (2012), Sound Synthesis and Sampling, page 83, CRC Press
  12. Mike Collins (2014), In the Box Music Production: Advanced Tools and Techniques for Pro Tools, page 320, CRC Press
  13. Alice Echols (2010), Hot Stuff: Disco and the Remaking of American Culture, page 21, W. W. Norton & Company
  14. Alice Echols (2010), Hot Stuff: Disco and the Remaking of American Culture, page 250, W. W. Norton & Company
  15.   Biddu Orchestra – Bionic Boogie(англ.) на сайті Discogs
  16.   Biddu Orchestra – Soul Coaxing(англ.) на сайті Discogs
  17. Futuristic Journey And Eastern Man CD. CD Universe. Процитовано 7 July 2011. 
  18. Futuristic Journey and Eastern Man на сайті Allmusic(англ.)
  19. Chart Search: Billboard. billboard.com. 
  20. Shapiro, Peter (2000). Modulations: A History of Electronic Music. Caipirinha Productions, Inc. с. 254 pages. ISBN 978-0-8195-6498-6.  see p.45, 46
  21. ARTS IN AMERICA; Here's to Disco, It Never Could Say Goodbye. The New York Times. 10 December 2002. 
  22. Trynka та Bacon, 1996, с. 60.
  23. unknown. Stereo Review 48: 89. 1983. 
  24. Collins, Schedel & Wilson, 2013; Hoffmann, 2004
  25. Synth Pop на сайті Allmusic(англ.)
  26. Kirn, Peter (2011). Keyboard Presents the Evolution of Electronic Dance Music. Backbeat Books. ISBN 978-1-61713-446-3. 
  27. Beaumont-Thomas, Ben (14 February 2016). Roland launch new versions of the iconic 808, 909 and 303 instruments. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 16 January 2016. 
  28. Hamilton, Jack (16 December 2016). 808s and heart eyes. Slate (en-US). ISSN 1091-2339. Процитовано 16 January 2017. 
  29. Nine Great Tracks That Use the Roland TR-909. Complex (en). Процитовано 2018-03-26. 
  30. 9 of the best 909 tracks using the TR-909. Mixmag. Процитовано 2018-03-26. 
  31. The Story of the Synth that Changed Pop Forever. www.vice.com. 
  32. Frank, Gillian (May 2007). Discophobia: Antigay Prejudice and the 1979 Backlash against Disco. Journal of the History of Sexuality 16 (2): 278: 276–306. JSTOR 30114235. PMID 19244671. doi:10.1353/sex.2007.0050.  Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)
  33. Hoekstra, Dave (1989-12-10). Steve & Garry 10 Years of Radio Mayhem. Chicago Sun-Times. с. Show, 1. Архів оригіналу за 2015-03-29. Процитовано 2014-10-24 — через Highbeam Research. 
  34. Behrens, Andy (July 12, 2009). Disco demolition: Bell-bottoms be gone!. ESPNChicago.com. ESPN.com. Архів оригіналу за May 4, 2010. Процитовано February 13, 2013. 
  35. Smay, David & Cooper, Kim (2001). Bubblegum Music Is the Naked Truth: The Dark History of Prepubescent Pop, from the Banana Splits to Britney Spears: «… think about Stock-Aitken-Waterman and Kylie Minogue. Dance pop, that's what they call it now — Post-Disco, post-new wave and incorporating elements of both.» Feral House: Publisher, p. 327. ISBN 0-922915-69-5.
  36. Demers, Joanna (2006). Dancing Machines: 'Dance Dance Revolution', Cybernetic Dance, and Musical Taste. Popular Music (Cambridge University Press) 25 (3): 25, 401–414. doi:10.1017/S0261143006001012. «"In terms of its song repertoire, DDR is rooted in disco and post-disco forms such as techno and house. But DDR can be read as the ultimate postmodern dance experience because the game displays various forms of dance imagery without stylistic or historical continuity (Harvey 1990, p. 62, ...)» 
  37. Григораш О. Покоління диско. Studway. 2015. 26 лютого.
  38. Макарова З. М. Диско як популярний танцювальний стиль другої поло-вини ХХ століття: особливості хореографічної стилістики. Мистецтво-знавчі записки. 2018. Вип. 33. С. 259—265.
  39. а б в Бондаренко А. Електронна танцювальна музика в українській музичній культурі. Вісник КНУКіМ. Серія: мистецтвознавство. Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ: КНУКІМ, 2020. № 43. С.60–66.
  40. https://masterok.livejournal.com/2411922.html