Пінон рожевочеревий
| Пінон рожевочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula poliocephala (Gray, 1844) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон рожевочеревий[2] (Ducula poliocephala) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Філіппін[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 40 см, вага 620 г. Довжина хвоста становить 12,2-13,8 см, довжина дзьоба 19-23 мм. У самців лоб і обличчя попелясто-сірі, тім'я темно-сіре. Горло і потилиця темно-рудувато-коричневі. Спина темно-зелена з блакитним або бірюзовим відтінком. Верхні покривні пера темно-зелені з бронзовим і темно-синім відблиском. Махові пера чорні з темно-зеленим відблиском на зовнішніх опахалах. Надхвістя є дещо світлішим за спину, має блакитнуватий відтінок. Верхні покривні пера хвоста темно-бронзово-зелені, деякі пера мають посередині широку сіру смугу, окаймлену зверху і знизу тонкими чорними смужками. Підборіддя і горло блідо-рудувато-коричневі, знизу окаймлені вузькою сірою смугою. Скроні блідо-рожевувато-сірі. Груди темно-бронзово-зелені з блакитним відтінком. Живіт блідо-коричнювато-рожевий, боки темно-бронзово-зелені. Гузка, стегна і нижні покривні пера хвоста темно-каштанові. Райдужки жовті всередині і червоні зовні. Навколо очей малинові кільця. Лапи червоні. У самиць тім'я дещо більш зелене, темно-бордова пляма на горлі менш виражена.
Поширення і екологія ред.
Рожевочереві пінони живуть у середньому і верхньому ярусах вологих рівнинних і гірських тропічних лісів Філіппінського архіпелагу. Віддають перевагу густим первинним лісам. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 600 до 1500 м над рівнем моря. Живляться плодами.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рожевочереві пінони є рідкісним видом птахів, якому загрожує знищення природного середовища і полювання.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula poliocephala.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.
- ↑ Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Lynx. с. 62—63.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |