Міксмастер» (Mixmaster, з англ. — «міксер»; військовий індекс на стадії розробки — XB-42) — експериментальний бомбардувальник, розроблений американською компанією «Douglas Aircraft Company» в 1943 році.

XB-42 Mixmaster
B-42 Mixmaster.jpg
Douglas XB-42 Mixmaster
Призначення: Стратегічний бомбардувальник
Перший політ: 6 травня 1944
Розробник: Douglas
Виробник: Douglas
Всього збудовано: 2
Конструктор: Едвард Бьортон
Екіпаж: 3 особи
Крейсерська швидкість: 505 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 660 км/год
Бойовий радіус: 2900 км
Дальність польоту: 8690 км
Практична стеля: 8960 м
Довжина: 16,36 м
Висота: 5,74 м
Площа крила: 51,6 м²
Порожній: 9475 кг
Максимальна злітна: 16194 кг
Двигуни: 2 × V12 Allison V-1710
Тяга (потужність): 2 × 1325 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: 3629 кг
Кулеметне озброєння: 4 × 12,7-мм кулемета «Браунінг» M2 на двох турелях

Історія СтворенняРедагувати

На початку 1943 року, колектив фірми Douglas під керівництвом Едварда Бьортона приступив до створення двомоторного бомбардувальника, який здатен розганятись до швидкості 640 км/год, з бомбовим навантаженням 900 кг и дальністю польоту близько 3200 км. Проект передбачав оригінальне розміщення двох двигунів в хвостовій частині фюзеляжу з співвісними штовхальними гвинтами, що значно зменшило б лобовий супротив, адже хвостове оперення і фюзеляж знаходились в спокійному повітряному потоці від гвинта. В травні 1943 року ескіз проекту був представлений ВПС США.

Новий літак був прийнятий з ентузіазмом і 25 червня 1943 року ВПС підписали контракт «Douglas» на будівництво двох літаючих прототипів та одного планера для статичних випробувань. Вони отримали назву ХА-42 «Міксмастер» («Той, що змішує коктейлі») — така назва з'явилась через гвинти протилежного обертання, які які нагадували міксер. Спочатку літак класифікувався як штурмовик і отримав назву XA-42 (від англ. experimental attack — експериментальний штурмовик). В такому варіанті він міг мати 16 кулеметів калібром 12,7 мм або одну 75-мм гармату і два кулемети , розміщені в носовій частині. 26 листопада 1943 року класифікація літака було змінено зі штурмового позначення "ХА" на бомбардувальне ХВ (від англ. experimental bomber — експериментальний бомбардувальник ). Основним призначення нової машину були тактичні та стратегічні бомбові удари. Перший льотний прототип (серійний номер 43-50224) здійснив свій перший політ 6 травня.

ВипробуванняРедагувати

Перший випробувальний політ здійснив пілот Боб Браш на авіабазі поблизу Палм-Спрінгс 6 травня 1944 року. Під час випробувань зразок показав високі льотні характеристики. Новий літак практично за всіма параметрами перевершував наймасовішу модифікацію швидкісного бомбардувальника союзників - британського Mosquito. XB-42, який мав у півтора рази більшу польотну масу та розміри, ніж бомбардувальник «Москіто», і оснащений силовою установкою такої ж потужності, міг літати з більшою швидкістю. При цьому він мав у два рази більше бомбового навантаження і значно перевищує дальність польоту. Дальність польоту нового бомбардувальника перевершувала дальність останніх серійних В-17. Нормальне бойове навантаження складало 3600 кілограмів.

Також перший політ виявив певні недоліки конструкції. Літак мав схильність до рискання, недостатня курсова стійкість, підвищена вібрація повітряних гвинтів (особливо сильні вібрації були з відкритим бомбовим відсіком) та ненадійна система охолодження. Деякі ліхтарі ускладнювали взаємодії між льотчиками.

Другий прототип (серійний номер 43-50225) вперше полетів 1 серпня 1944. Він отримав нові двигуни V-1710-129. Після першого польоту, змінили конструкцію зовнішніх обтікачів кабіни, замість двох блістерів встановили 1 загальний фонар. В грудні 1945 року прототип вилетів з каліфорнійського Лонг-Біч, бомбардувальник здійснив трансконтинентальний переліт довжиною 3790 кілометрів в Боллінг-Філд (поблизу Вашингтона). Середня польотна швидкість складала 697,8 км/год. 16 грудня 1945 року, в ході чергового випробовування відмовив двигун і екіпажу довелось покидати літак, гвинти були відстрелені, літак був знищений.

Не дивлячись на гарні льотні характеристики, було прийнято рішення не пускати літак в серійне виробництво. Програма швидкісного поршневого бомбардувальника була закрита, адже вже з'являлися перші реактивні літаки. Вже модернізований XB-42 почали використовувати для випробувань. Для оцінки можливостей реактивного двигуна, на літак було встановлено 2 двигуна Allison V-1710-133 потужністю по 1375 к.с, та 2 турбореактивні Westinghouse 19ХВ-2А з тягою по 726 кгс, які кріпились під крилами на пілонах. Модернізований літак отримав індекс XB-42A та здійснив перший політ 27 травня 1945 року .Прототип загалом здійснив 22 вильоти, тривалістю 17 годин. Під час одного польоту літак досягнув максимальної швидкості 785 км/год, при цьому працювали всі 4 двигуни.

15 серпня 1945 року, при посадці, через велику швидкість літак отримав пошкодження, не дивлячись на те, що літак був відремонтований, в повітря він більше не підіймався. Програма XB-42А була закрита 30 червня 1949, літак був переданий в Національний музей авіації та космонавтики в Райт-Паттерсон (штат Огайо).

МодифікаціїРедагувати

Douglas DC-8 "Skybus" - пасажирська модифікація XB-42, розрахований був на 40-48 місць в герметичній кабіні, проект закритий.

XB-43 "Jetmaster" - Перший американський реактивний бомбардувальник. Мав двигуни Дженерал Електрик J35, тягою по 2000 кгс кожен. Мав герметичну кабіну.

ПриміткиРедагувати