Рискання, ника́ння[1][2] — кутові рухи літального апарата, судна, автомобіля відносно вертикальної осі, а також невеликі зміни курсу праворуч або ліворуч, властиві суднам.

Никання літака.
Рискання (англ. yaw).

Один з трьох кутів (крен, тангаж і рискання), що відповідають кутам Ейлера, які задають поворотне положення літального апарата відносно його центра.

У динаміці польоту рискання (кут рискання) також означає кут повороту корпусу літака в горизонтальний площині, відлічуваний від напрямку на північ. Цей кут схожий з курсом, але відраховується строго згідно з обраною системою координат.

Також рискання (рискливість судна) — властивість судна вільно відхилятися в той чи інший бік від курсу. Вільне рискання в штормових умовах є необхідною умовою для ухилення корабля від сильних косих ударів зустрічних хвиль, але при цьому форма корпусу має забезпечувати усереднену стійкість корабля на курсі. Міра рискливості і стійкості на курсі регулюється розміром і нахилом підводної частини форштевня.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович)
  2. Благовєщенський, Олександр С. (2002). Великий російсько-український політехнічний словник. с. 528. «рьіскание (транспортного стредства) рискання, никання» 

ПосиланняРедагувати