Девід Мерріт
Девід Рой Меррітт (англ. David Merritt; нар.16 листопада 1955) — американський астрофізик, спеціаліст з еволюції галактик та надмасивних чорних дір.
| Девід Рой Мерріт | |
|---|---|
| David Roy Merritt | |
 | |
| Народився | 16 листопада 1955 (69 років) Лос-Анджелес |
| Країна | США |
| Діяльність | астроном, астрофізик, викладач університету, науковець |
| Alma mater | Принстонський університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Рочестерський технологічний інститут |
| Науковий ступінь | PhD |
| Науковий керівник | Джеремія Острікер |
Біографія
ред.У 1982 році Мерріт отримав ступінь доктора філософії з астрофізичних наук у Прінстонському університеті під керівництвом Джеремії Острікера[1] та обіймав постдокторські посади в Університеті Каліфорнії в Берклі та Канадському інституті теоретичної астрофізики в Торонто. До 2017 року він був професором Рочестерського технологічного інституту в Рочестері, штат Нью — Йорк.
Меррітт був головою Відділу динамічної астрономії Американського астрономічного товариства. Він є одним із засновників Центру обчислювальної теорії відносності та гравітації в Рочестерському технологічному інституті.
Наукові результати
ред.Сфери спеціалізації Мерріта включають динаміку та еволюцію галактик, надмасивні чорні діри та обчислювальну астрофізику.
До його наукових результатів належать моделі Осипкова–Меррітта[2], перевороти спіну чорної діри[3], оцінка маси Леонарда–Меррітта[4], співвідношення М–сигма[5], зоряні системи з негативними температурами[6] та шварцшильдцівський бар'єр[7].
Нагороди та відзнаки
ред.- Премія PROSE за досягнення в фізичних науках і математиці, for A Philosophical Approach to MOND (2021)
- Лектор Гарфінкеля, Єльський університет (2014)
Публікації
ред.Книги
ред.- Merritt, D. Dynamics and Evolution of Galactic Nuclei (Princeton: Princeton University Press), 551 pp., 2013
- Merritt, D. A Philosophical Approach to MOND (Cambridge: Cambridge University Press), 282 pp., 2020
- Parusniková, Z. and Merritt, D. (Eds.) Karl Popper's Science and Philosophy (Berlin: Springer International Publishing), 383 pp., 2021
Популярні статті
ред.- Merritt, D. (2021). A Non-Standard Model. Aeon, July 2021.
- Ferrarese, L. and Merritt, D. (2002). Supermassive Black Holes. Physics World, June 2002, p. 41.
Філософські статті
ред.- Merritt, D. (2021). Cosmological Realism. Studies in History and Philosophy of Science Part A, August 2021, p. 193-208.
- Merritt, D. (2021). Feyerabend's Rule and Dark Matter. Synthese, August 2021.
Відео
ред.Див. також
ред.Посилання
ред.Список літератури
ред.- ↑ David Merritt. Physics Tree.
- ↑ Merritt, David (1985). Spherical Stellar Systems with Spheroidal Velocity Distributions. The Astronomical Journal. 90: 1027—1037. Bibcode:1985AJ.....90.1027M. doi:10.1086/113810.
- ↑ Merritt, David; Ekers, Ron (2002). Tracing Black Hole Mergers through Radio Lobe Morphology. Science. 297 (5585): 1310—1313. arXiv:astro-ph/0208001. Bibcode:2002Sci...297.1310M. doi:10.1126/science.1074688. PMID 12154199.
- ↑ Leonard, Peter; Merritt, David (1989). The Mass of the Open Star Cluster M35 as Derived from Proper Motions. The Astrophysical Journal. 339: 195—208. Bibcode:1989ApJ...339..195L. doi:10.1086/167287.
- ↑ Ferrarese, Laura; Merritt, David (2000). A Fundamental Relation between Supermassive Black Holes and Their Host Galaxies. The Astrophysical Journal. 539 (1): L9—L12. arXiv:astro-ph/0006053. Bibcode:2000ApJ...539L...9F. doi:10.1086/312838.
- ↑ Merritt, David; Tremaine, Scott; Johnstone, Doug (1989). Models of Violently Relaxed Galaxies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 236 (4): 829—841. Bibcode:1989MNRAS.236..829M. doi:10.1093/mnras/236.4.829.
- ↑ Merritt, David (2015). Gravitational Encounters and the Evolution of Galactic Nuclei. IV. Captures Mediated by Gravitational-wave Energy Loss. The Astrophysical Journal. 814 (1): 57—69. arXiv:1511.08169. Bibcode:2015ApJ...814...57M. doi:10.1088/0004-637X/814/1/57.