Курутія острівна
| Курутія острівна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cranioleuca dissita (Wetmore, 1957)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Craniolecua vulpina dissita | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куру́тія острівна[3] (Cranioleuca dissita) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[4]. Ендемік Панами[5]. Раніше вважався підвидом рудоспинної курутії, однак був визнаний окремим видом[6].
Опис
ред.Довжина птаха становить 15-16 см. Верхня частина тіла, тім'я, крила і хвіст рудувато-коричневі, надхвістя дещо світліше. Обличчя тьмяно-охристо-кремове з сіруватим відтінком, над очима рожевувато-охристі "брови". Горло біле, груди і живіт білі з охристим відтінком, боки рудувато-коричневі.
Поширення і екологія
ред.Острівні курутії мешкають на острові Коїба та на сусідньому острівці Ранчерія в Тихому океані на захід від Панами. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і в заболочених лісах. Загальна площа тропічних лісів на островах Коїба і Ранчерія оцінюється у 500 км²
Поведінка
ред.Острівні курутії живляться безхребетними, яких шукають серед рослинності і ліан, переважно на висоті від 7 до 10 м над землею. Сезон розмноження триває з грудня по липень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зроблене з кори і пальмових волокон, встелене м'якими матеріалами, прикріплюється до тонкої вертикальної гілки або ліани.
Збереження
ред.З 2020 року МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція острівних курутій становить від 14 до 25 тисяч птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cranioleuca dissita. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Wetmore, A. (1957). The birds of Isla Coiba, Panama. Smithsonian Miscellaneous Collections. 134: 1—105.
- ↑ Cranioleuca dissita у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
- ↑ Ridgely, R.S.; Gwyne, J.A. Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama (вид. second). Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 0-691-02512-6.
- ↑ Chesser, R.T. та ін. (2015). Fifty-sixth Supplement to the American Ornithologists' Union: Check-list of North American Birds. № 132(3): 748–764 (вид. The Auk). doi:10.1642/AUK-15-73.1. ISSN 0004-8038.
{{cite web}}: Явне використання «та ін.» у:|автор=(довідка)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |