Coral Star
Coral Star — перший у світі газовий танкер для перевезення етилену та етану з енергетичною установкою, розрахованою на використання зрідженого природного газу (ЗПГ).
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | Coral Star |
| Власник: | Anthony Veder |
| Маршрут: | поставки з заводу в Teesside |
| Будівник: | |
| Завершений: | 14 липня 2014 |
| Статус: | активне |
| Основні характеристики | |
| Тип: | газовий танкер для перевезення етилену та етану |
| Тоннаж: | |
| Довжина: | 100 |
| Ширина: | 17,2 |
| Осадка: | 6,85 |
| Потужність: | 2,7 МВт |
| Двигуни: | Wärtsilä 6L34DF, двопаливний: ЗПГ / нафтопродукти |
| Швидкість: | 13,5 |
| Місткість: | 4715 м3 |
| Команда: | 17 |
Споруджений у 2014 році китайською компанією Avic Dingheng Shipbuilding на верфі в Янчжоу. Замовником виступила нідерландська Anthony Veder, яка володіє спеціалізованим флотом газовозів-хімовозів різного призначення. Coral Star поставили для транспортування продукції з заводу компанії SABIC біля англійського Teesside на узбережжі Північного моря.
Судно має 2 вантажних танки загальним об'ємом 4715 м3, та, окрім охолоджених етилену та етану, здатне перевозити також ЗНГ, аміак та оксид пропілену. Окрім охолодження до -104 °C, може забезпечувати транспортування під тиском у 6 бар.
Енергетична установка включає двигун Wärtsilä 6L34DF потужністю 2,7 МВт, який може використовувати як традиційні нафтопродукти, так і ЗПГ. Останнє дозволяє значно скоротити викиди шкідливих речовин (сполуки сірки, оксиди азоту, діоксид вуглецю).[1][2]
Спершу судно проходило бункерування ЗПГ на бельгійському терміналі в Зеєбрюгге, допоки компанія SABIC не облаштувала в Teesport спеціальний причал.[3]
Примітки ред.
- ↑ Goes, Werner. scheepvaartwest - Coral Star - IMO 9685499. www.scheepvaartwest.be (en-gb) . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- ↑ Coral Star - Anthony Veder. Anthony Veder (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- ↑ First LNG bunkering of Coral Star and Coral Sticho in UK - Anthony Veder. Anthony Veder (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.