CoRoT
CoRoT (англ. CoRoT — Convection, Rotation and planetary Transits) — космічний телескоп, створений Національним центром космічних досліджень Франції за участі Європейської космічної агенції, а також науково-дослідницьких центрів Австрії, Іспанії, Німеччини, Бельґії й Бразилії[3]. Основне завдання пристрою — пошук екзопланет, зокрема й планет земного типу. Другорядне завдання — вивчення будови зір[4].
| Корот (COROT) | ||
| космічний телескоп | ||
| Організація: | CNES/ЄКА | |
|---|---|---|
| Технічні характеристики[1] | ||
| Стартова маса: | 630 кг | |
| Довжина: | 4,1 м | |
| Діаметр: | 1984 мм | |
| Живлення: | дві сонячні батареї (основна й запасна) | |
| Номінальна потужність: | 530 Вт | |
| Параметри орбіти[2] | ||
| Тип орбіти | полярна | |
| Апогей: | 915 км | |
| Перигей: | 896 км | |
| Період обертання: | 102,95 хв. | |
Опис
ред.
Супутник було виготовлено на базі платформи Proteus, вперше випробуваної в складі космічного апарата Jason-1. На орбіту КОРОТ вивела модернізована ракета-носій «Союз 2-1Б» із розгінним блоком «Фрегат».
Апарат було запущено з космодрому Байконур 27 грудня 2006 року о 17:23 за московським часом.
Прилади
ред.- Телескоп:
- Афокальний телескоп з двома два параболічними дзеркалами з фокусною відстанню 1,1 м (апертурою 27 см), що знімав криві блиску зір. У момент проходження перед ними планет блиск зорі дещо зменшується.
- Широкоохопна камера
- Датчики: чотири ПЗЗ-матриці з роздільною здатністю 2048x4096
- Об'єктив: фокусував світло (фокусна відстань 1200 мм) і кореґував геометричні аберації телескопа
Результати місії
ред.За допомогою КОРОТа було відкрито 32 екзопланети, а також близько сотні кандидатів, які очікують підтвердження. КОРОТ вийшов з ладу раніше від запланованого терміну. Надходження наукових даних припинилося 2 листопада 2012 року. Після кількох невдалих спроб перезавантаження телескопа, було ухвалено рішення про припинення його діяльності. Наприкінці 2013 року супутник почав зниження, аби перейти на безпечнішу орбіту, на якій некерований апарат уникне зіткнення з іншими супутниками. Надалі його орбіта поступово знижуватиметься, що триватиме близько 45 років, доки апарат не увійде в щільні шари атмосфери, де згорить[5].
Планети, відкриті CoRoT
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Технічні характеристики КОРОТ [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.).
- ↑ Параметри орбіти КОРОТ на сайті Федерального Космічного Агентства (Роскосмос) [Архівовано 27 вересень 2007 у Wayback Machine.].
- ↑ КОРОТ на сайті Європейського Космічного Агентства [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ CoRoT: The project main steps. 07/07/2014. Архів оригіналу за 08.11.2008. Процитовано 29.04.2015.(англ.)(фр.)
- ↑ Camille M. Carlisle (25 червня 2013). COROT Mission Ends. Sky & Telescope. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 25.06.2014.
Посилання
ред.- CoRoT Mission [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- CNES CoRoT page
- CoRoT page at the Astronomical Observatory in Marseille-Provence [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- ESA CoRoT page [Архівовано 9 липня 2013 у WebCite]
- http://www.cnes.fr/html/_455_465_3820_.php
- Europe goes searching for rocky planets [Архівовано 25 грудня 2012 у WebCite] — spaceref.com
- Soyuz 2-1B launches CoRoT
- Space telescope to hunt planets [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.] — BBC News