Роляк рудогузий

вид птахів
(Перенаправлено з Cincloramphus mathewsi)
Роляк рудогузий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кобилочкові (Locustellidae)
Рід: Роляк (Cincloramphus)
Вид: Роляк рудогузий
Cincloramphus mathewsi
Iredale, 1911
Ареал виду      Зимування      Осіле проживання
Ареал виду      Зимування      Осіле проживання
Синоніми
Megalurus mathewsi
Посилання
Вікісховище: Cincloramphus mathewsi
Віківиди: Cincloramphus mathewsi
ITIS: 559281
МСОП: 22715514
NCBI: 237418

Роля́к рудогузий[2] (Cincloramphus mathewsi) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae)[3]. Ендемік Австралії[4][5]. Вид названий на честь британського орнітолога Грегорі Метьюса[6].

Рудогузий роляк
Рудогузий роляк

Опис ред.

Виду притаманний статевий диморфізм. Середня довжина самців становить 19 см, самиць — 16 см. Забарвлення переважно коричневе. Через очі проходять чорні смуги, над очима бліді «брови». Нижня частина тіла світліша. Надхвістя і верхня частина хвоста рудуваті[7][8][9][10].

Поширення і екологія ред.

Рудогузі роляки поширені майже по всій території Австралії, однак є рідкісними на півночі Північної Території і на Тасманії. Більшість птахів мешкає на півдні континенту. Взимку вони мігрують на північ континенту, влітку повертаються на південь. Рудогузі роляки живуть на луках, у ріколіссях і в чагарникових заростях[8][11].

Поведінка ред.

Рудогузі роляки живляться комахами та іншими безхребетними, яких вони ловлять на землі. В негніздовий період вони утворюють великі зграї до 20 птахів. Під час сезону розмноження самці часто і гучно співають. Самиці самостійно будують глибоке гніздо з трави, яке розміщується на землі. Також лише самиці насиджують яйця і піклуються про пташенят[12][13].

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Cincloramphus mathewsi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 грудня 2021.
  4. Rufous Songlark. Birds in backyards. Архів оригіналу за 30 April 2008. Процитовано 21 August 2008.
  5. Rufous Songlark. Encyclopædia Britannica. Процитовано 21 серпня 2008.
  6. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 243. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  7. Rufous Songlark Cincloramphus mathewsi. Mangoverde World Bird Guide. Процитовано 21 серпня 2008.
  8. а б Rufous Songlark. Trevor's Birding. Процитовано 21 серпня 2008.
  9. Archived copy. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 19 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Boles, W.E. & D.I. Smedley. 1998. Bird in the Hand: Rufous Songlark Cinclorhamphus mathewsi. Corella 12: 25.
  10. Brown Songlark, also known as Australian Songlark (Cincloramphus cruralis). BeautyOfBirds (formerly AvianWeb). Процитовано 21 серпня 2008.
  11. Tzaros, Chris; Tadao Shimba; Peter Robertson (2005). Wildlife of the Box-ironbark Country. CSIRO Publishing. ISBN 0-643-09075-4.
  12. Favourite Australian Birdsong. listeningearth.com.au. Архів оригіналу за 20 July 2008. Процитовано 21 August 2008.
  13. Sightings: Rufous Songlark (Cincloramphus mathewsi). mdahlem.net. Процитовано 21 серпня 2008.

Джерела ред.

  • Goodfellow, D.L. & Stott, M. (2001; 2005). «Birds of Australia's Top End». Scrubfowl Press.
  • Serventy, V.N. (ed) 1982. The Wrens and Warblers of Australia. Angus and Robertson and the National Photographic Index of Australian Wildlife, Sydney.
  • Morcombe, M. 2000. Field guide to Australian Birds. Steve Parish Publishing.
  • Simpson, K and Day, N. 1999. Field guide to the birds of Australia, 6th Edition. Penguin Books, Australia.
  • Higgins, P.J., Peter, J.M. and Cowling, S.J. (eds) 2006. Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds, Volume 7 (Dunnock to Starlings) Part B Oxford University Press. Melbourne.