Chrysophlegma

Chrysophlegma

Жовна вогниста (Chrysophlegma miniaceum)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Дятлові (Picidae)
Підродина:	Жовнині (Picinae)
Триба:	Picini
Рід:	Chrysophlegma Gould, 1850^[1]

Види

Синоніми

Brachylophus Swainson, 1837^[2]
Calopicus Malherbe, 1861^[3]

Посилання

Вікісховище:	Chrysophlegma
Віківиди:	Chrysophlegma
ITIS:	1145210
NCBI:	1517838

Chrysophlegma — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії^[4]. Раніше їх відносили до роду Жовна (Picus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження вони були переведені до відновленого роду Chrysophlegma^[5]^[6].

Види ред.

Виділяють три видм:^[7]^[8]

Жовна вогниста (Chrysophlegma miniaceum)
Жовна каштановошия (Chrysophlegma mentale)
Жовна жовтогорла (Chrysophlegma flavinucha)

Етимологія ред.

Наукова назва роду Chrysophlegma походить від сполучення слів дав.-гр. βραχυς — короткий і λοφος — чуб.^[9]

Примітки ред.

↑ Gould, John (1850). Chrysophlegma flavinucha. The Birds of Asia. Т. 6. London: self. Plate 36 and text.
↑ W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 308, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
↑ P.A. Malherbe: Monographie des picidées, ou Histoire naturelle des picidés, picumninés, yuncinés ou torcols; comprenant dans la première partie, l’origine mythologique, les mœurs, les migrations, l’anatomie, la physiologie, la répartition géographique, les divers systèmes de classification de ces oiseaux grimpeurs zygodactyles, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique des auteurs et des ouvrages cités par abréviation; dans la deuxième partie, la synonymie, la description en latin et en français, l’histoire de chaque espèce, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique et synonymique latin de toutes les espèces. T. 1. Metz: Typ. de J. Verronnais, 1861, ss. liii.
↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-24]. (необхідна підписка)
↑ J. Fuchs, J.I. Ohlson, P.G.P. Ericson & E. Pasquet. Synchronous intercontinental splits between assemblages of woodpeckers suggested by molecular data. „Zoologica Scripta”. 36 (1), ss. 11–25, 2007. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00267.x.
↑ J. Fuchs, J.-M. Pons, P.G.P. Ericson, C. Bonillo, A. Couloux & E. Pasquet. Molecular support for a rapid cladogenesis of the woodpecker clade Malarpicini, with further insights into the genus Picus (Piciformes: Picinae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 48, ss. 34–46, 2008. doi:10.1016/j.ympev.2008.03.036.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 105. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Gould, John (1850). Chrysophlegma flavinucha. The Birds of Asia. Т. 6. London: self. Plate 36 and text.

[Swainson-2] W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 308, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.

[Malherbe-3] P.A. Malherbe: Monographie des picidées, ou Histoire naturelle des picidés, picumninés, yuncinés ou torcols; comprenant dans la première partie, l’origine mythologique, les mœurs, les migrations, l’anatomie, la physiologie, la répartition géographique, les divers systèmes de classification de ces oiseaux grimpeurs zygodactyles, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique des auteurs et des ouvrages cités par abréviation; dans la deuxième partie, la synonymie, la description en latin et en français, l’histoire de chaque espèce, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique et synonymique latin de toutes les espèces. T. 1. Metz: Typ. de J. Verronnais, 1861, ss. liii.

[Winkler&inni-4] D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-24]. (необхідна підписка)

[Fuchs&inni-5] J. Fuchs, J.I. Ohlson, P.G.P. Ericson & E. Pasquet. Synchronous intercontinental splits between assemblages of woodpeckers suggested by molecular data. „Zoologica Scripta”. 36 (1), ss. 11–25, 2007. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00267.x.

[Fuchs&inni2-6] J. Fuchs, J.-M. Pons, P.G.P. Ericson, C. Bonillo, A. Couloux & E. Pasquet. Molecular support for a rapid cladogenesis of the woodpecker clade Malarpicini, with further insights into the genus Picus (Piciformes: Picinae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 48, ss. 34–46, 2008. doi:10.1016/j.ympev.2008.03.036.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.

[8] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[9] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 105. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]