Танагра червононога
| Танагра червононога | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Chlorornis riefferii (Boissonneau, 1840)[3][4] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Tanagra riefferii | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тана́гра червононога[5] (Chlorornis riefferii) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Червононога танагра (Chlorornis).
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см, вага 53 г. Забарвлення переважно яскраво-смарагдово-зелене. На обличчі рудувато-каштанова "маска", гузка рудувато-каштанова. Дзьоб червоний, лапи оранжево-червоні.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[6]
- C. r. riefferii (Boissonneau, 1840) — Колумбійські і Еквадорькі Анди;
- C. r. dilutus Zimmer, JT, 1947 — Центральний хребет Анд на півночі Перу;
- C. r. elegans (Tschudi, 1844) — Анди в Центральному Перу (Хунін);
- C. r. celatus Zimmer, JT, 1947 — Анди на крайньому південному сході Перу (Пуно);
- C. r. bolivianus (Berlepsch, 1912) — Анди на заході Болівії (Ла-Пас, Кочабамба).
Поширення і екологія ред.
Червононогі танагри мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються парами або зграйками від 3 до 6 птахів, на висоті від 1800 від 1500 до 3350 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1800 до 2800 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться дрібними плодами, ягодами і комахами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Chlorornis riefferii.
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale (German) . Dresden and Leipzig: Friedrich Hofmeister. Plate LXXVII.
- ↑ Boissonneau, Auguste (1840). Oiseaux nouveaux ou peu connus de Santa-Fé de Bogota. Revue Zoologique (French) . 3: 2–18 [3].
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 252.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 червня 2022.
Джерела ред.
- Thomas Schulenberg, Douglas F. Stotz, Daniel F. Lane: Birds of Peru. Princeton University Press, 2007, ISBN 978-0-691-04915-1, S. 558.
- Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 1, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8720-0, S. 740.
- Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide, Vol. 2, Cornell University Press, 2001, S. 648, ISBN 978-0-8014-8721-7
- Steven L. Hilty, William L. Brown: A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, 1986, ISBN 978-0-691-08372-8, S. 640.
- Robert S. Ridgely, Guy Tudor, William Liddle Brown: The Birds of South America. Band I: The Oscine Passerines. Jays and Swallows, Wrens, Thrushes, and Allies, Vireos and Wood-Warblers, Tanagers, Icterids, and Finches. University of Texas Press, 1989, ISBN 978-0-292-70756-6, S. 299.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |