Charophyceae
Chara globularis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Харофіти (Charophyta)
Клас: Charophyceae
Rabenhorst, 1863
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Charophyceae
EOL logo.svg EOL: 3907
ITIS logo.svg ITIS: 9418
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 304574
Fossilworks: 55111


Харофіцієві (Charophyceae) — клас рослин.

Харофіцієві водорості порівняно невеликі за обсягом. Клас об'єднує близько 400 видів сучасної флори та близько 1000 видів, відомих по викопних рештках. Проте Charophyceae є надзвичайно важливим у філогенетичному відношенні, оскільки саме примітивні харофіцієві стали пращурами вищих рослин.

БудоваРедагувати

Клас об"єднує мікро- та макроскопічні водорості, що, як і кон'югати, представляють фрагмопластну лінію еволюції. Проте, на відміну від Conjugatophyceae, харофіцієві зберегли джгутикові стадії, причому вони, подібно до сперматозоїдів моховидних та плауновидних, мають асиметричну систему джгутикових коренів та вкриті субмікроскопічними лусочками.

Життєвий циклРедагувати

Харофіцієві розмножуються як нестатевим, так і статевим шляхом. Нестатеве розмноження у неспеціалізованих форм відбувається поділом клітин надвоє, фрагментацією таломів, дводжгутиковими зооспорами та зрідка — акінетами. У високоспеціалізованих водоростей з порядку Charales поширено вегетативне розмноження вивідковими бруньками.

Поширення та середовище існуванняРедагувати

Представники класу зустрічаються у прісних та солоних водоймах, ґрунтах, аерофітоні.

ПорядкиРедагувати

За молекулярними критеріями, які добре узгоджуються з багатьма цитологічними та морфологічними ознаками, клас поділяється на п'ять порядків: Chaetoshpaeridales, Chlorokybales, Klebsormidiales, Coleochaetales та Charales. Основними фенотипічними ознаками порядків є тип морфологічної структури та план будови тіла (зокрема, наявність членисто-мутовчастої будови), особливості цитокінезу (зокрема, чи бере в ньому участь кільцева борозна), здатність до розмноження за допомогою зооспор, наявність статевого процесу, та ін.

ДжерелаРедагувати