Жайворонок сірошиїй

вид птахів
(Перенаправлено з Certhilauda benguelensis)
Жайворонок сірошиїй
Сірошиїй жайворонок номінативного підвиду (Намібе, Ангола)
Сірошиїй жайворонок номінативного підвиду (Намібе, Ангола)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Африканський жайворонок (Certhilauda)
Вид: Жайворонок сірошиїй
Certhilauda benguelensis
(Sharpe, 1904)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • C. b. benguelensis (Sharpe, 1904)
  • C. b. kaokoensis Bradfield, 1944
Синоніми
Alaemon benguelensis
Certhilauda curvirostris benguelensis
Посилання
Вікісховище: Certhilauda benguelensis
Віківиди: Certhilauda benguelensis
ITIS: 916555
NCBI: 1364981

Жайворонок сірошиїй[1] (Certhilauda benguelensis) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae) Мешкає в сухих саванах і чагарниках на заході Анголи і Намібії. Вважався підвидом криводзьобого жайворонка.[2]

Сірошиїй жайворонок підвиду C. b. kaokoensis (північний захід Намібії)

Опис ред.

Довжина птаха становить 18-20 см, вага 35-53 г. Довжина дзьоба становить 2,1-2,4 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла світло-сіро-коричнева. Над очима світла смуга. Горло світло-сіре, поцятковане світлими вертикальними смужками. Груди дещо світліші і теж поцятковані. Живіт, стегна і гузка кремово-білі з легким коричневим відтінком.

Підвиди і екологія ред.

Виділяють два підвиди:[3]

Сірошиї жайворонки є осилими на всьому ареалі. Вони живуть на сухих, кам'янистих рівнинах і в сухих саванах.

Поведінка ред.

Сірошиї жайворонки є малодослідженим видом птахів. Харчуються насінням і комахами. Гнізда чашоподібної форми, розміщуються на землі, схованими серед трави і каміння.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Certhilauda benguelensis - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.

Джерела ред.

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.