Церцис європейський
| Церцис європейський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Cercis siliquastrum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| *Siliquastrum orbicularis Moench | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Церцис європейський (Cercis siliquastrum) — вид рослин родини бобові (Fabaceae).
Назва ред.
Назва роду походить від грецького слова грец. κερκις, що означає «ткацький човник», натякаючи на форму стручка. Назва виду походить від латинського слова лат. siliqua, що означає «стручок».[1]
В англійській мові має назву «дерево Юди».
В українській мові зустрічається назва «церсис звичайний»[2] та «багряник»[3].
Класифікація ред.
Знайдені викопні рештки дерева віком 40 млн років. Молекулярно-біологічні дослідження свідчать, що рід церсис відокремився від бобових на самому початку еволюції цієї групи рослин. Церсис європейський єдиний з роду, що росте в Європі. Інші п'ять видів поширені в Північній Америці та Азії.
Будова ред.
Листопадне дерево до 12 м з круглястим листям, довжиною до 8 см. Квітки великі до 2,5 см, пелюстки забарвлені в рожево-фіолетовий колір. Квітки церсиса розпускаються в середині весни ще на голих гілках. Ззовні вони схожі на квіти інших бобових, проте відрізняються за будовою. Дерево розвивається повільно — за 5 років виростає лише до 1-1,5 м.
Поширення та середовище існування ред.
Росте у листопадних лісах помірного поясу, в напівпосушливих чагарникових заростях Східного Середземномор'я, Чорноморського узбережжя, Близького Сходу.
В культурі ред.
Існує легенда, що саме на цьому дереві повісився Юда Іскаріот. Зв'язок з Юдою можливо утворився через стручки, що висять з дерева, ніби шибеники. Є теорія, що таку назву дерево отримало помилково після перекладу з французької фр. Arbre de Judée, що означає дерево з Юдеї, і свідчить лише про те, що церцис був поширений на території цієї країни.[4] Існує також давня легенда, що бджоли, які скуштували мед дерева — помирають. Хоча в дійсності ні квіти церциса, ні нектар не містять отрути. Квіткові бруньки, квіти та молоді плоди їстівні. Квітами прикрашають страви, додають до овочевих салатів. Смак квіток церциса солодко-кислуватий. Молоді плоди можна їсти сирими, їхній смак приємно терпкий. В основному в їх використовуються в Греції та Туреччині. Квіткові бруньки заливають оцтом та використовують як приправу. В серіалі Доктор Хто (серія 218 «Давай уб'ємо Гітлера», 2011) з цього дерева виготовлено отруту.
В серіалі Реальна кров з церциса виготовляють кілок, щоб убити вампіра.
Практичне використання ред.
Використовується у декоративному озеленені, культивується з 1813 року. В Україні вирощується рідко, оскільки у нашому кліматі дерево обмерзає і погано цвіте. Зростає в ботанічному саду ім. О. Фоміна.[5] Існує кілька культурних сортів з білими квітами: «Альба», «Білий лебідь».[6] Деревина церциса дуже тверда, має красиву текстуру. Її використовують для виготовлення шпону та фанери. У народній медицині квіти та листя церциса використовують при проблемах з печінкою, селезінкою, хронічним ринітом, проблемами з диханням, жовтяницею, сечокам’яною хворобою та набряками на ногах у вагітних.
Цікаві факти ред.
В Карпатах охороняються чотири церциси європейських як ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Ці дерева розміщені у Рахівському районі в Лужанському лісництві.[7]
Галерея ред.
-
Розріз квітки -
Листя -
Квіти -
Рослина навесні -
Стручки -
Дерево восени -
Доросле дерево -
Білий сорт рослини
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Gupta, Rajni (1 січня 2012). Plant Taxonomy: past, present, and future (англ.). The Energy and Resources Institute (TERI). ISBN 9788179933596.
- ↑ Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 138
- ↑ Церцис або багряник (багрянник): види і вирощування розкішно квітучого дерева. Енциклопедія садівників і городників - diznaysyak.xyz (рос.). Процитовано 31 травня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Mabberley, D.J. (2008). Mabberleys's plant-book (3 ed.). Cambridge University Press. p. 170. ISBN 978-0-521-82071-4.
- ↑ Киевский сад: Иудино дерево - южное чудо
- ↑ Hatch, Laurence (2007). Cultivars of Woody Plants Volume I (A-G). Raleigh, North Carolina: TCR Press. Retrieved 13 September 2011.
- ↑ ОДА, Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Церцис європейський | Природно-заповідний фонд | Система державного моніторингу якості поверхневих вод в Закарпатській області. www.ecozakarpat.net.ua. Процитовано 31 травня 2017.
Джерела ред.
- Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 138
- Церцис або багряник (багрянник): види і вирощування розкішно квітучого дерева // Енциклопедія садівників і городників — URL[недоступне посилання з жовтня 2019]
Посилання ред.
- Церцис // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.