Callospermophilus
Callospermophilus — рід мишоподібних гризунів з родини вивіркових. Види Callospermophilus поширені на заході Північної Америки приблизно на висотах від 1000 до 4000 метрів; мешкають переважно в зоні гірських пасовищ і навколишніх місць проживання[1].
Callospermophilus | |
---|---|
![]() | |
Callospermophilus lateralis | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Триба: | Marmotini |
Рід: | Urocitellus Merriam, 1897 |
![]() |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Взаємозв'язки між Marmotini за даними cytochrome b data (Helgen et al., 2009): роди, які раніше входили до Spermophilus, виділені жирним шрифтом[1]. |
Морфологічна характеристикаРедагувати
Довжина голови й тулуба 206—312 мм, довжина хвоста 52–116 мм, довжина вух 15–25 мм, довжина задньої лапи 31–48 мм. Забарвлення спини від блідо- до яскраво-червонувато-коричневого. У всіх трьох видів від вуха вниз по спині йдуть дві парні кремово-білі смуги, центр яких коричневий. Ці смуги обрамлені темно-коричневими чи чорними лініями, боки тварин забарвлені від пісочного до сірого кольору. Голова і передня частина тіла від помаранчевого до золотисто-коричневого кольору. Волосяний покрив довший і менш блискучий, ніж у інших видів Marmotini[1].
Спосіб життяРедагувати
Callospermophilus — всеїдні й харчуються переважно насінням, листям, грибами, плодами, а також комахами, дрібними ссавцями, яйцями й молодими птахами. Зазвичай вони поодинокі, але можуть з'являтися невеликими групами навколо джерел їжі. Вони денні, взимку впадають у сплячку[1].
Види[2]Редагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г Helgen, Kristofer M.; Cole, F. Russel; Helgen, Lauren E.; Wilson, Don E (2009). Generic Revision in the Holarctic Ground Squirrel Genus Spermophilus. Journal of Mammalogy 90 (2): 270–305. doi:10.1644/07-MAMM-A-309.1. Архів оригіналу за 22.10.2011. Процитовано 25.02.2016.
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 15.04.2022.