CODESYS
CODESYS (скорочення від англ. COntroller DEvelopment SYStem) — інструментальний програмний комплекс промислової автоматизації. Розробляється й поширюється компанією 3S-Smart Software Solutions GmbH (Кемптен, Німеччина). Версія 1.0 вийшла у 1994 році під назвою «CoDeSys». З листопада 2012 змінено написання назви на «CODESYS». Станом на 2020 рік актуальною є версія 3.5.15.
 | |
| Тип | інтегроване середовище розробки |
|---|---|
| Розробники | 3S-Smart Software Solutions GmbH |
| Перший випуск | 1994 |
| Стабільний випуск | 3.5.15.40[1] (25.03.2020) |
| Версії | 3.5 SP19 (8 березня 2023)[2] |
| Операційна система | Windows 2000, Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 10 |
| Ліцензія | система програмування безкоштовно, платні ліцензії на систему виконання / пристрої |
| Стандарт(и) | IEC 61131-3 |
| Вебсайт | www.codesys.com |
Середовище програмування
ред.Основою комплексу CODESYS є середовище розробки прикладних програм для програмованих логічних контролерів (ПЛК). Вона поширюється вільно і може встановлюватись на робочих місцях без обмежень.
У CODESYS для програмування є доступними усі п'ять визначених міжнародним стандартом IEC 61131-3[3] мов програмування:
- IL (англ. Instruction List) — асемблеро-подібна мова
- ST (англ. Structured Text) — Pascal-подібна мова
- LD (англ. Ladder Diagram) — мова релейних схем
- FBD (англ. Function Block Diagram) — мова функціональних блоків
- SFC (англ. Sequential Function Chart) — мова діаграм станів.
У доповнення до FBD підтримується мова програмування CFC (англ. Continuous Function Chart) з довільним розміщенням блоків й проставленням порядку їх виконання.
У CODESYS реалізовано низку інших розширень специфікації стандарту IEC 61131-3. Найсуттєвішим з них є підтримка технологій об'єктно-орієнтованого програмування (ООП).
Вбудовані компілятори CODESYS генерують машинний код для завантаження у контролер. Підтримуються основні 16- та 32-розрядні процесори архітектур: Infineon C166, TriCore, 80x86, ARM, PowerPC, SuperH, MIPS, Analog Devices Blackfin[en], TI C2000/28x та інші.
При підключенні до контролера середовище програмування переходить у режим відлагодження. У ньому є доступним моніторинг/змінювання/фіксація значень змінних, точки зупинки, контроль потоку виконання, гаряче оновлення коду, графічне трасування у реальному часі та інші відлагоджувальні інструменти.
CODESYS версії 3.5 побудовано на базі так званої платформи автоматизації: CODESYS Automation Platform. Вона дозволяє виробникам обладнання розвивати комплекс шляхом підключення власних плаґінів.
Розширена професійна версія середовища розробки має назву CODESYS Professional Developer Edition. Вона містить підтримку UML-діаграм класів і станів, підключення системи керування версіями Subversion, статичний аналізатор й профілювальник коду. Поширюється за ліцензією.
Інструмент CODESYS Application Composer дозволяє перейти від програмування практичних додатків до їх швидкого складання. Користувач складає власну базу об'єктів, що відповідають певним приладам, механічним вузлам машини тощо. Кожен об'єкт включає програмну реалізацію й візуальне представлення. Закінчений додаток збирається з необхідних об'єктів, конфігурується й на його основі автоматично генерується програма мовами IEC 61131-3.
Система виконання
ред.Для програмування контролера в середовищі CODESYS в нього повинна бути вбудована система виконання (англ. Control Runtime System). Вона встановлюється в контролер при його виготовленні. Існує спеціальний інструмент, що дозволяє адаптувати її до різних апаратних і програмних платформ.
У розділі «CODESYS Device Directory»[4] сайту розробника подано перелік понад 500 марок засобів автоматизації (контролерів та інтегрованих систем) від провідних виробників, що підтримуються середовищем CODESYS для програмування.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ CODESYS Development System V3 [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ https://de.codesys.com/news-events/aktuelle-meldungen/article/release-codesys-v35-sp18-2.html
- ↑ IEC 61131-3:2013 Programmable controllers — Part 3: Programming languages.
- ↑ CODESYS Device Directory. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
Джерела
ред.- Галкін П. В., Ключник І. І. Програмування ПЛК в CODESYS: навчальний посібник [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Харків: ФОП Панов А. М., 2019. — 92 с. — ISBN 978-617-7722-62-4
- Петров И. В. Программируемые контроллеры. Стандартные языки и приёмы прикладного проектирования / Под ред. проф. В. П. Дьяконова. — М.: СОЛОН-Пресс, 2004. — 256 с. — ISBN 5-98003-079-4
- Jochen Petry IEC 61131-3 mit CoDeSys V3: Ein Praxisbuch für SPS-Programmierer. — 2011. — 839 с.
- Birgit Vogel-Heuser, Andreas Wannagat Modulares Engineering und Wiederverwendung mit CoDeSys V3". — Oldenbourg Industrieverlag, 2007. — ISBN 3-8356-3105-5
- Grundlagen IEC 61131-3 auf Basis von CoDeSys [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Петров И. В. CoDeSys — повседневный инструмент программиста ПЛК [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Автоматизация в промышленности, № 8, 2012. — С.8-12.
- Інтернет-форум користувачів [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Форум по програмуванню Овен ПЛК в середовищі Codesys [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- CoDeSys. Теория. [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] — функціонал програмного комплексу CODESYS, його структура, мови, можливості програмування й візуалізації (рос.)
- OPC-сервер CoDeSys: пример использования [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] — приклад використання.