C/1956 R1 (Аренда — Роланда)
Комета C/1956 R1 (Аренда — Роланда) — довгоперіодична комета, виявлена 8 листопада 1956 року бельгійськими астрономами Сільвеном Арендом та Джорджем Роландом на одній із фотопластин нічного неба. Ця комета стала восьмою, знайденою в 1956 році. Вона була названа кометою Аренда — Роланда 1956h на честь її першовідкривачів. Оскільки це була третя комета, яка пройшла через перигелій в 1957 році, вона також отримала позначення 1957 III[1]. Але в підсумку у 2009 році Міжнародний астрономічний союз (МАС) видав кометі офіційне позначення C/1956 R1 (Аренда — Роланда).
 | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Першовідкривач: |
Сільвейн Аренд Джордж Роланд |
| Дата відкриття: | 1956 |
| Альтернативні позначення: | 1957 III, 1956h |
| Характеристики орбіти | |
| Епоха: | 2435920.5 |
| Перигелій: | 0.31604 а.о |
| Велика піввісь орбіти: | 45 000 а.о |
| Ексцентриситет орбіти: |
1.00024 1.000199 (епоха 1977+) |
| Нахил орбіти: | 119.94 ° |
| Останній перигелій: | 8 квітня 1957 |
| Фізичні характеристики | |
Позначення «C» вказує, що це була комета, яка входить до класу неперіодичних. «R1» вказує, що це була перша комета, виявлена протягом половини місяця, позначеної літерою «R» (тобто в період з 1 по 15 вересня)[2].
Виявлення ред.
8 листопада 1956 року за допомогою подвійного астрографа в обсерваторії Уккеле. Бельгійські астрономи Сільвен Аренд і Джордж Роланд виявили на своїх фотопластинках нову комету. У той час комета мала видиму зоряну величину +10 із сильною центральною конденсацією і коротким хвостом. Раннє виявлення цієї комети дало змогу заздалегідь підготувати програми та обладнання для подальших спостережень[3].
Орбіта комети була обчислена Майклом Кенді, який передбачив проходження перигелію 8 квітня 1957 року. Оскільки комета була вже відносно добре вивчена, він передбачив, що об'єкт буде добре видно протягом квітня в північній півкулі землі. На початку грудня комета перебувала на відстані 2,5 а. о. від Сонця і в 1,7 а. о від Землі. Вона перебувала в сузір'ї Риби до лютого того ж року.
Під час квітневого проходження перигелію хвіст комети досяг довжини дуги в 15°, а зовнішній вигляд самої комети коливався від стрічкоподібного 16 квітня і 5 травня до розщепленого на три промені 29 квітня. До 22 квітня біля комети також було видно аномальний хвіст розмахом у 5°. Цей хвіст надалі розтягнувся до розмаху в 12° 25 квітня і досяг свого максимального розміру за час спостереження. Хвіст зник до 29 квітня[4].
Після перигелію 8 квітня комета почала швидко зникати зі своєї максимальної видимої зоряної величини в −1. На початку травня вона була помічена при зоряної величини +5,46. До 8 травня величина зменшилася до 7 — це значно нижче межі чутливості неозброєного людського ока. 29 травня видимість впала до величини +8,55[5][6].
Це була перша комета, для пошуку якої були зроблені спроби виявити її на різних радіочастотах. Однак ці зусилля не мали успіху. Жодна комета не була успішно виявлена в радіодіапазоні до проходження комети C/1973 E1 (Когоутека) в 1973 році[7].
Властивості ред.
Комета пересувається гіперболічною орбітою, тобто пересувається з достатньою швидкістю, щоб повністю вирватися з сили тяжіння Сонячної системи. Це означає, що її ніколи зможуть побачити наземні спостерігачі без спеціального обладнання.
Спостереження за кометою протягом 520 днів дали змогу розрахувати її точні орбітальні елементи та характеристики. Проте розподіл орбітальних елементів показав хвилясту структуру, що передбачало негравітаційний вплив. За однією з версій, комета, можливо, утворилася в міжзоряному просторі, а не в хмарі Оорта, як вважається офіційно[8].
У перигелії комета випромінювала приблизно 7,5 × 104 молекул пилу і приблизно 1,5 × 1030 молекул газу в секунду. Вважається, що вирив пилу стався 2 квітня, за шість днів до перигелію. Хвіст був сформований із частинок пилу, випущених в період з 6 лютого по 1 березня 1957 року. Оцінки загальної кількості пилу, випущеної в зодіакальне світло коливаються від 3 × 108 до 5 × 1010 кілограмів[9].
Примітки ред.
- ↑ The ever-changing sky : a guide to the celestial sphere. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-49918-6.
- ↑ Cometary Designation System. minorplanetcenter.net. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ The two bright comets of 1957. ISSN 0007-0297. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021.
- ↑ Whipple, Fred L. The Sunward Tail of Comet Arend-Roland. Nature. ISSN 1476-4687.
- ↑ Darling, David. Arend-Roland, Comet. www.daviddarling.info. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Photoelectric photometry of Comet Arend-Roland. ISSN 0004-6256. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021.
- ↑ Radio continuum observations of Comet C/1999 S4 (LINEAR) before, during, and after break-up of its nucleus. Astronomy & Astrophysics. ISSN 0004-6361. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Comets and Nongravitational Forces. III. ISSN 0004-6256. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Meteoroids from comets Arend-Roland 1957III and Seki-Lines 1962III. ISSN 0004-6361. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2022.