Bona fides (бона фідес) — латинський юридичний термін, який означає «чесні засоби», «добрі послуги», «сумлінність», та виражає моральну чесність, віру в істинність або хибність судження або думки, або стосується доброчесності поведінки.[1] Це поняття має важливе значення в юриспруденції, особливо в разі застосування або трактування права справедливості.

Протилежним концептом до bona fides є mala fides.

Bona fides у міжнародному правіРедагувати

Один із видів дипломатичного вирішення міжнародних спорів. Застосовують його в так званому «м'якому праві».

Bona fides в англо-саксонському правіРедагувати

У сучасній англійській мові це поняття часто використовують як синонім для будь-чого, що позитивно характеризує людину, зокрема, це варіант презумпції невинуватости, коли людину вважають невинною, аж поки її вина не буде встановлена в законному порядку.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. BONA FIDES. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 27 січня 2018. 

ПосиланняРедагувати