Bee Train
Bee Train (яп. ビィートレイン) — японська аніме-студія, найбільш відома за такими роботами як «Noir», «.hack//SIGN» та «Madlax» і заробила завдяки їм певну популярність в середовищі шанувальників юрі — в першу чергу, через тенденції вибирати на головні ролі молодих і рішучих дівчат із заплутаними і неоднозначними взаєминами. Частина знавців творчості студії проте вважає таке ставлення до нього невірним, указуючи на відсутність в них очевидних ознак приналежності до жанру сьодзьо-аі.
 | |
| Тип | анімаційна студія |
|---|---|
| Форма власності | кабусікі-ґайся |
| Галузь | випуск аніме, анімація |
| Гасло | «Студія як госпіталь» (неоф.) |
| Засновано | 5 червня 1997 (Токіо, Японія) |
| Засновник(и) | Kōichi Mashimod |
| Штаб-квартира | Кокубундзі, Токіо, Японія[1] |
| Ключові особи | Масімо Койті (засновник та директор) |
| Продукція |
Noir (2001) .hack//SIGN (2002) Madlax (2004) Tsubasa Chronicle (2005—2006) .hack//Roots (2006) El Cazador (2007) |
| Співробітники | 70 (2007) |
| Холдингова компанія | Production I.G |
| beetrain.co.jp | |
Історія ред.
Студія Bee Train була заснована 5 червня 1997 року Масімо Койті, що раніше працював режисером в Tatsunoko Production і в ним же заснованій невеликій фірмі Mashimo Jimusho. Спочатку Bee Train, разом з XEBEC, вважався дочірньою фірмою Production I.G, проте в лютому 2006 студія відокремилася і стала незалежною компанією.
Мета Масімо, заради якої він відкрив свою студію, полягала в тому, щоб створити так званий «госпіталь для аніматорів» (англ. hospital for animators), тобто компанію, в якій людський підхід був би важливіший за корпоративний, а вищою метою стали б не гроші, а самовираження талановитих співробітників і художня цінність картин. За словами самого Масімо, він розробив такий підхід протягом тривалого часу, проведеного в лікарні у зв’язку з нещасним випадком, що трапився з ним під час катання на гірських лижах [2], і з тих пір послідовно запроваджував в життя, будучи єдиним режисером і взагалі постійним співробітником студії.
Першими проектами студії стали випущені в 1999 році аніме-адаптації популярних в Японії відеоігор: «Popolocrois», «Arc the Lad», «Wild ARMS: Twilight Venom» та «Medabots». Отриманий при цьому досвід дуже став в пригоді студії, коли в 2002-му Bandai запропонували їй створити OVA до відомій ігровій тетралогії «.hack», а трохи пізніше — і повноцінне аніме-продовження до ігор, під ім’ям «.hack//SIGN» що стало, на думку деяких критиків, найвідомішою роботою студії на сьогодні. Згадана OVA стала відома як «.hack//Liminality», і кожна з чотирьох її серій додавалася до однієї з відеоігор.
Проте першим повністю самостійним проектом студії став «Noir». Створений майже одночасно з «SIGN», але випущений на екрани в 2001 року, «Noir» відразу ж став культовим серіалом в Японії і за її межами, в першу чергу, в США та Німеччині. За словами Масімо Койті, Noir із самого початку планувався як перша частина майбутньої трилогії, об'єднаної загальним піджанром «дівчата з пістолетами» (англ. «girls-with-guns») [3], другим епізодом якої став створений в 2004 році серіал «Madlax».
Необхідно відзначити, що хоча Noir і Madlax вважаються фактично візитною карткою студії Bee Train і особисто Койті Масімо, спочатку ідея створити щось подібне належала не йому, а продюсеру обох серіалів Кітаяма Сіґеру. Директор анімації Осава Сатосі сформулював думку Кітаямі, як бажання зобразити контраст між «дівочою крихкістю і зброєю — символом сили» [2], що в наш час вважається одним з небагатьох канонічних визначень цього піджанру. Проте, навіть незважаючи на подібну розпливчастість, після успіху Noir інтерес до жанру з боку інших фірм різко зріс, породивши цілий ряд ідейно схожих з ним аніме, наприклад, «Gunslinger Girl» (2003), що відзначали навіть незалежні оглядачі [4].
Офіс студії розташований в Кокубундзі (Токіо).
Роботи ред.
| Рік | Назва | Формат | Сер. | Режисер | Сценарист | Композитор |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1999 | Popolocrois Monogatari | TV | 25 | Койті Масімо | Мацуй Ая | Отані Ко |
| 1999 | Arc the Lad | TV | 26 | Іцуро Кавасакі | Акемі Омоде | Осіма Мітіру |
| 1999 | Wild ARMS: Twilight Venom | TV | 22 | Масімо Койті Іцуро Кавасакі |
Міцуй Хідекі Кавасакі Іцуро |
Отані Ко |
| 1999 | Medabots | TV | 52 | Тенсай Окамура | Рьота Ямагуті | Тедзука Осаму |
| 2001 | Noir | TV | 26 | Койті Масімо | Рьое Цукімура | Юкі Кадзіура |
| 2002 | .hack//Liminality | OVA | 4 | Койті Масімо | Кадзунорі Іто | Юкі Кадзіура |
| 2002 | .hack//SIGN | TV | 26 | Койті Масімо | Кадзунорі Іто Койті Масімо Кірін Морі Акемі Омоде Міцухіко Савамура Мітіко Йокоте |
Юкі Кадзіура |
| 2002 | .hack//GIFT | OVA | 1 | Койті Масімо | Юкі Кадзіура | |
| 2003 | Avenger | TV | 13 | Койті Масімо | Хідефумі Кімура | Ali Project |
| 2003 | .hack//Legend of the Twilight | TV | 12 | Койті Масімо | Акацукі Яматоя Сатору Нісідзоно |
Юкі Кадзіура |
| 2003 | Immortal Grand Prix | TV | 5 | Койті Масімо | Койті Масімо Юкі Аріе |
Fat Jon |
| 2004 | Madlax | TV | 26 | Койті Масімо | Йосуке Курода | Юкі Кадзіура |
| 2004 | Meine Liebe | TV | 13 | Койті Масімо | Акемі Омоде | Йосіхіса Хірано |
| 2005 | Tsubasa Chronicle (перший сезон) | TV | 26 | Койті Масімо | Хіроюкі Кавасакі | Юкі Кадзіура |
| 2006 | Meine Liebe wieder | TV | 13 | Койті Масімо | Акемі Омоде | Йосіхіса Хірано |
| 2006 | .hack//Roots | TV | 26 | Койті Масімо | Кадзунорі Іто Міва Кавасакі |
Ali Project |
| 2006 | Spider Riders | TV | 52 | Койті Масімо | Йосуке Курода | Фумітака Андзай Нобухіко Накаяма |
| 2006 | Tsubasa Chronicle (другий сезон) | TV | 26 | Койті Масімо Хіросі Моріока |
Хіроюкі Кавасакі | Юкі Кадзіура |
| 2007 | Murder Princess | OVA | 6 | Томоюкі Курокава | Тацухіко Урахата | Ясуфумі Фукуда |
| 2007 | El Cazador | TV | 26 | Койті Масімо | Кен’іті Канемакі | Юкі Кадзіура |
| 2007 | Spider Riders: Yomigaeru Taiyou | TV | 26 | Койті Масімо | Фумітака Андзай Нобухіко Накаяма | |
| 2008 | Blade of the Immortal | TV | Койті Масімо | Хіроюкі Кавасакі | Ко Отані | |
| 2008 | Batman Gotham Knight: Field Test | Відео | 1 | Хіросі Моріока | Джордан Ґолдберґ | Крістофер Дрейк |
| 2009 | Phantom ~Requiem for the Phantom~ | TV | Койті Масімо | Йосуке Курода | ||
| 2010 | Halo Legends | OVA/ONA | 1 | Саваї Кодзі | Кавасакі Хіроюкі | |
| 2010 | Psychic Detective Yakumo | TV | 13 | Курокава Томоюкі | Кавасакі Хіроюкі | TBA |
| 2011 | Hyouge Mono | TV | 39 | Койті Масімо | Хіроюкі Кавасакі | TBA |
Інші роботи ред.
Методи роботи ред.
Одним з найбільш незвичайних методів роботи, якими користується Койті Масімо, слідуючи своїй стратегії «студії-госпіталю», є метод мозкового штурму нових задумок і концептів в стані алкогольного сп’яніння. Наприклад, за його словами, саме так народилася безпрецедентна (в усякому разі, для аніме) ідея містичного зв’язку між Мадлакс та Маргарет в Madlax [2].
Інша тенденція Bee Train — запрошувати на озвучування нових ролей тих сейю, які вже озвучували схожі ролі в інших роботах студії: Кувасіма Хоко (Кіріка Юмура в Noir, Маргарет Бертон в Madlax), Хісакава Ая (Хлое, Лімельда Йорг, Джоді Хейуард в El Cazador) та Каорі Надзука (Субару в .hack//SIGN, Сіно в .hack//Roots) є найбільш відомими тому прикладами. Цікаво, що роль Надзукі в Roots послужила приводом для жвавих дискусій серед шанувальників обох серіалів на тему, чи є її персонажі в них однією і тією ж людиною.
Відомий японський композитор і музичний продюсер Кадзіура Юкі написала музику для більшості робіт студії, починаючи з Noir, чия популярність, на думку частини критиків, багато в чому обумовлена високою якістю саундтреку, і закінчуючи (на вересень 2006) першим сезоном Tsubasa Chronicle. Коментуючи свою прихильність її музики до якої-небудь інший, Масімо одного разу відзначив, що, насправді, «вона — казкарка, яка на додаток уміє писати музику» [2].
Так само для створення музики для своїх проектів Bee Train неодноразово запрошували дует Ali Project, що взяв участь в роботі над Noir (відкриваюча пісня), Avenger та .hack//Roots.
Музика грає набагато більшу роль в творчості Bee Train, ніж в роботах інших студій, оскільки одним з робочих принципів Койті Масімо є те, що музика така ж рівноправна частина твору, як і анімація і озвучення. З цієї причини він не любить поняття «музичний супровід» настільки, що часто музика в його картинах заглушає мову персонажів, а в деяких випадках останньою взагалі нехтують на користь першої. Приклади тому можна побачити в Avenger, .hack//SIGN, Madlax і ряду інших робіт.
У анімації Масімо віддає перевагу м’якому, злегка розмитому дизайну без різких кутів, ліній і фарб. Також до часто використовуваних стилістичних прийомів відносяться дуже близькі ракурси, що показують, наприклад, тільки обличчя персонажа, очі або рот, коли він говорить, і ракурси дальні, з яких видні обидва співрозмовника, які не рухаються під час розмови. Як і багато інших творців аніме, Bee Train дуже багато уваги приділяють очам персонажів.
Примітки ред.
- ↑ About Bee Train (Japanese) . Bee Train. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 11 липня 2007.
- ↑ а б в г Вонг, Амос. «Inside Bee Train», Newtype USA, березень 2005
- ↑ див. також статтю про жанр girls-with-guns [Архівовано 28 березень 2008 у Wayback Machine.] на Bee Train Fan Wiki
- ↑ Огляд Gunslinger Girl [Архівовано 29 травня 2008 у Wayback Machine.] на Shounen.ru
- ↑ That Moment's Expression. Toradora! TV Tokyo 23 жовтня, 2008
Посилання ред.
- Офіційний сайт студії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (яп.)
- Bee Train Fan (фансайт) (англ.)
- Стаття про студію (англ.) на Bee Train Fan Wiki