Синиця ялівцева
| Синиця ялівцева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Baeolophus ridgwayi (Richmond, 1902) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parus ridgwayi Baeolophus griseus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синиця ялівцева[2] (Baeolophus ridgwayi) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в США і Мексиці. Раніше вважалася підвидом каліфорнійської синиці, однак була визнана окремим видом в 1996 році[3] Вид названий на честь американського орнітолога Роберта Ріджвея[4].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[5]
- B. r. ridgwayi (Richmond, 1902) — від півдня Айдахо до Аризони, Нью-Мексико і крайньої півночі Мексики;
- B. r. zaleptus Oberholser, 1932 — південний схід Орегону, східна Каліфорнія, західна Невада.
Поширення і екологія ред.
Ялівцеві синиці мешкають в регіоні Великого Басейну, від південно-східного Орегону і центрального Колорадо до сходу каліфорнійської пустелі Мохаве, центральної Аризони, західного Техасу і крайнього півінічного сходу мексиканського штату Сонора. Вони живуть у соснових і ялівцевих рідколіссях, зустрічаються на висоті до 2440 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Ялівцеві синиці живляться безхребетними, а також ягодами, горіхами і насінням. Під час сезону розмноження живуть парами, в негніздовий період утворюють зграйки, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздяться в природних дуплах або в покинутих дятлових дуплах. Сезон розмноження триває з березня по липень, з піком в квітні-травні. В кладці від 3 до 9 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо на 16-21 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 3-4 тижні
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Baeolophus ridgwayi. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). Forty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 114 (3): 542—552. doi:10.2307/4089270. JSTOR 4089270. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 336. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Waxwings and their allies, tits & penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.
Джерела ред.
- Alsop, Fred J., III (2001): Smithsonian Birds of North America, Western Region. DK Publishing, Inc., New York City. ISBN 0-7894-7157-4
- Sibley, David Allen (2000): The Sibley Guide to Birds. Alfred A. Knopf, New York. ISBN 0-679-45122-6
Посилання ред.
- Juniper titmouse photo gallery [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |