Argiope appensa
| Argiope appensa | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Argiope appensa (Walckenaer, 1841) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Epeira appensa Walckenaer, 1841 Epeira crenulata Doleschall, 1857 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Argiope appensa — вид павуків-колопрядів з всесвітньо поширеного роду Argiope. Великі, яскраво забарвлені самиці більші в декілька разів за дрібних самців. Живиться великими комахами. Отрута слабка, для людини безпечні. Поширені у Східній Азії та на островах Тихого океану[1].
Опис
ред.Самиці великі, довжиною тіла 2-2,5 см. Загальне тло черевця жовтувате чи білувате, згори воно вкрите сіткою чорних рисочок. У темних особин це мереживо може повністю вкривати черевце, тоді як у світлих форм бути присутнім тільки по краю.[2]
На відміну від A. modesta, черевце якої має лопаті по краю, A. appensa має лопатеподібні виступи лише на його задньому кінці.[3]
Спосіб життя
ред.
Argiope appensa розміщує своє павутиння на узліссях, уздовж доріг, у садах, на берегах струмків. На островах Мікронезії павуки найбільш численні в дощовий сезон з червня по листопад.[4]
Як і більшість інших павуків роду Argiope appensa розміщує на ловильній сітці павутинне потовщення, так званий стабілімент. На відміну від інших видів, павуки цього виду мають постійну форму стабіліменту для всіх стадій розвитку — 4 діагональні зигзагоподібні лінії у вигляді літери Х. Повний хрестоподібний малюнок трапляється нечасто, зазвичай наявні 1-3 фрагменти. Для павуків, що мешкають на острові Гуам, показано значне зменшення частоти побудови павутини зі стабіліментом, що може пояснюватися зменшенням кількості птахів на острові, які можуть пошкоджувати павутину, пролітаючи крізь неї.[4] Тим не менш, у іншому дослідженні не було виявлено залежності пошкодження ловильної сітки від наявності стабіліменту, як і зв'язку з кількістю здобичі. Утім розміри сіток зі стабіліментом були суттєво менші за павутиння без нього.[5]
У павутинні цього виду трапляються павуки-клептопаразити з роду Argyrodes [6]
У разі нападу хижака чи іншої тривоги ці павуки, як і інші в роді, намагаються відлякати нападника, трясучи ловильну сітку швидкими рухами ніг вниз-вгору. Якщо ж це не допомагає, павуки падають на землю.[7]
Ареал
ред.Один з найбільш розповсюджених видів у західній частині Тихого океану. A. appensa поширена від Тайваню та Яви на заході через Великі Зондські острови, Нову Гвінею та Філіппіни до Полінезії і Гаваїв. Наявність виду на Калімантані, Сундасі, Кірибаті, островах Рюкю не підтверджена, хоча й дуже ймовірна[3].
Вид має добре виражену географічну мінливість, зокрема на Гуамі особини мають біле чи жовте черевце, а на Гаваях — характерні смуги на ногах[8].
Примітки
ред.- ↑ Kerr, A (2018). Illustrated field guide to theArgiopespiders (Araneidae) of the western Pacific islands, including a bibliography of web-decorating behaviourin orb-weaving spiders. University of Guam Marine Laboratory Technical Report. 164: 1—54. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2020.(англ.)
- ↑ Levi, H. W. (1983). The orb-weaver genera Argiope, Gea, and Neogea from the Western Pacific Region (Araneae: Araneidae, Argiopinae). Bulletin of The Museum of Comparative Zoology. 150: 247—338.(англ.)
- ↑ а б Kerr та с. 12-13.
- ↑ а б Kerr, A. M. (1993). Low frequency of stabilimenta in orb webs of Argiope appensa (Araneae: Araneidae) from Guam: an indirect effect of an introduced avian predator.[недоступне посилання] Pacific Science (1993), vol.47, no.4:328-337(англ.)
- ↑ Hauber, Mark E. (1998). Web decorations and alternative foraging tactics of the spiderArgiope appensa. Ethology Ecology & Evolution. 10 (1): 47—54. doi:10.1080/08927014.1998.9522870. ISSN 0394-9370.(англ.)
- ↑ Kerr, A. M. (2005). Behavior of web-invading spiders Argyrodes argentatus (Theridiidae) in Argiope appensa (Araneidae) host webs in Guam [Архівовано 3 квітня 2012 у Wayback Machine.]. The Journal of Arachnology, 33(1), 1-6.
- ↑ Jackson, Robert R.; Rowe, Richard J.; Wilcox, R. Stimson (1993). Anti-predator defences ofArgiope appensa(Araneae, Araneidae), a tropical orb-weaving spider. Journal of Zoology. 229 (1): 121—132. doi:10.1111/j.1469-7998.1993.tb02625.x. ISSN 0952-8369.(англ.)
- ↑ Kerr та с. 7.
Джерела
ред.- Kerr, A (2018). Illustrated field guide to theArgiopespiders (Araneidae) of the western Pacific islands, including a bibliography of web-decorating behaviourin orb-weaving spiders. University of Guam Marine Laboratory Technical Report. 164: 1—54. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2020.(англ.)
- Platnick, Norman I. (2018): The world spider catalog, version 19.5. American Museum of Natural History [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]DOI:10.24436/2(англ.)