Вікіпедія

Аерофлот

(Перенаправлено з Aeroflot)

ВАТ «Аерофлот — російські авіалінії» — найбільша російська, а до цього єдина та монопольна радянська державна авіакомпанія. Національний авіаперевізник, офіційний авіаперевізник Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Штаб-квартира — у Москві.

Аерофлот
Галузь промисловості Авіаперевезення і повітряний транспорт[d][1]
Дата створення / заснування 3 лютого 1923
Логотип
Зображення
Виконавчий директор Sergei Alexandrovskyd і Mikhail Poluboyarinovd
Країна  Росія
Авіаційний альянс SkyTeam
Вузловий аеропорт Шереметьєво і Міжнародний аеропорт «Ємельяново»
Організаційно-правова форма відкрите акціонерне товариство
Сукупні активи ▲1 109 450 000 000 ₽ (2021)[2]
Власний капітал ▼−146 438 000 000 ₽ (2021)[2]
Загальна виручка ▲491 733 000 000 ₽ (2021)[2]
Чистий прибуток ▲−34 460 000 000 ₽ (2021)[2]
Операційний прибуток (EBIT) ▲−5 015 000 000 ₽ (2021)[2]
Ринкова капіталізація 176 400 000 000 ₽
Місце заснування Москва
Власник Уряд Російської Федерації
Батьківська організація Уряд Російської Федерації
Дочірня організація Побєда[d] і Авіалінії "Росія"d
Розташування штаб-квартири Москва
Біржа MOEX: [1]
Кількість працівників 30 328 осіб (2019)
Попередник Добролітd
Програма винагороди Aeroflot Bonusd
Адреса Россия, 119019 Москва, ул. Арбат, д.1[3][4]
Описано за адресою fundinguniverse.com/company-histories/aeroflot-soviet-airlines-history/
Кількість підписників у соціальних мережах 175 752 і 31 400 ± 99[5]
Обліковий код авіакомпанії 555
Код авіакомпанії IATA SU
Код авіакомпанії ICAO AFL
Merchant Category Code 3011[6]
Офіційний сайт​(рос.)
CMNS: Аерофлот у Вікісховищі

Заснована 15 липня 1923 постановою Ради праці й оборони РРФСР «Про організацію Ради з цивільної авіації» і «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне керування повітряного флоту». Назву «Аерофлот» було закріплено за цивільною авіацією СРСР 25 лютого 1932.

«Аерофлот» — член Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

Базовий аеропорт авіакомпанії — Московський аеропорт Шереметьєво (термінали D, C, F).

Здійснює перельоти в окупований Крим.

Історія

ред.

Аерофлот — Радянські авіалінії

ред.
 
міні

Офіційним днем народження цивільного повітряного флоту Росії вважається 9 лютого 1923, коли Рада Праці і Оборони прийняв постанову «про організацію Ради з цивільної авіації» та «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне управління повітряного флоту».

У 1920-ті, після закінчення першої світової війни, авіація в європейських країнах все більше використовувалася в мирних цілях — для перевезення пасажирів, пошти і вантажів. Не відставала від своїх сусідів і Росія. Особлива увага приділялася розвитку зв'язків із зарубіжними країнами. Цивільні польоти за кордон виконувалися в основному на переобладнаних військових літаках.

1 травня 1922 відкрилися польоти першої міжнародної авіалінії Москва-Кенігсберг (у той час територія Німеччини). Пізніше цю авіалінію продовжили до Берліна.

15 липня 1923 відкрилася перша регулярна внутрішня лінія Москва-Нижній Новгород.

У 1930-ті авіабудування країни являло собою вже великий та складний комплекс виробничих підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів і т. д. А літаки конструкції О. М. Туполєва, С. В. Ілюшина, О. К. Антонова склали епоху в світовому літакобудуванні.

25 лютого 1932 утворено Головне управління Цивільного повітряного флоту (ГУ ЦПФ) і засноване офіційне скорочене найменування цивільної авіації країни — АЕРОФЛОТ.

Льотчики Аерофлоту брали участь у Німецько-радянській війні. Вони виконували особливо важливі польоти до лінії фронту, в тил ворога, за кордон і на території країни. У ці важкі роки не припинялися регулярні польоти на міжнародних повітряних лініях.

Після війни міжнародне повітряне сполучення стало активно відновлюватися і розширюватися. З'явилися нові досконаліші літаки Іл-12 та Іл-14 конструкції С. Ілюшина.

Вихід в 1956 на внутрішні та міжнародні лінії Аерофлоту першого у світі реактивного літака Ту-104 конструкції Туполева розцінювався як видатна подія світового значення.

У 1957 здійснив перший політ турбогвинтовий лайнер Іл-18, створений в ОКБ ім. С. Ілюшина.

У серпні 1959 в Москві відкрився аеропорт Шереметьєво, головним призначенням якого стало обслуговування міжнародних польотів.

В кінці 1950-х пройшов випробування та почав регуляние польоти на лініях Аерофлоту найбільший на ті часи літак Ту-114, що відрізнявся економічнішими турбогвинтовими двигунами. Пізніше його замінив на далеких трасах новий радянський літак Іл-62.

У січні 1971 на базі Транспортного управління міжнародних повітряних ліній організовано Центральне управління міжнародних повітряних сполучень Аерофлоту (ЦУМВС), яке стало єдиним в галузі підприємством, що виконують міжнародні рейси під назвою «Аерофлот — радянські авіалінії».

У 1978 у перший рейс за кордон відправився вантажний літак Іл-76. Ця машина використовувалася до 2004.

У 1980 призначений генеральним перевізником учасників XXII Олімпійських ігор, що проходили в Москві. Для того, щоб прийняти спортсменів і гостей столиці з усього світу, спеціально збудовано новий міжнародний термінал аеропорту Шереметьєво-2, здатний одночасно обслужити 31 літак будь-якого типу. 6 травня відбулося його офіційне відкриття.

У 1991, після розпаду СРСР, в колишніх союзних республіках і регіонах РФ створені власні авіакомпанії. Російська компанія стала правонаступником найменування «Аерофлот» і торговельної марки міжнародного перевізника колишнього СРСР. У червні того ж року було створено Виробничо-комерційне об'єднання «Аерофлот — радянські авіалінії», яке з 28 липня 1992 перетворено у відкрите акціонерне товариство «Аерофлот — російські міжнародні авіалінії». Тоді ж авіакомпанія почала експлуатувати західну техніку. Першими було взято в лізинг літаки А310-300 консорціуму «Ербас Індастрі». Через два роки з'явилися Боїнги 767-300ER, що відповідають найжорсткішим екологічним і шумовим вимогам.

У 1994 в авіакомпанію надійшли нові російські пасажирські літаки третього покоління Іл-96-300 для міжконтинентальних рейсів, які повністю відповідають стандартам ІКАО щодо шумів. В кінці 1995 Аерофлот взяв у лізинг вантажний літак ДС-10-30Ф для експлуатації на маршрутах великої протяжності.

Керівництво

ред.
 
Офіс Аерофлоту

Власники і керівництво

ред.

51,17 % акцій належить державі (в особі Федерального агентства з управління федеральним майном), 40,55 % — у власності юридичних осіб (у тому числі близько 30 % контролює Національна резервна корпорація (НРК)), 8,28 % — належить фізичним особам. В січні 2010 року стало відомо про майбутній викуп самої авіакомпанією (точніше, її дочірньою структурою) частки Національної резервної корпорації в розмірі 25,8 % за суму близько $ 400 млн.[7].

Генеральний директор компанії — Віталій Савельєв. У 1997—2009 (по березень) авіакомпанію очолював Валерій Окулов.

Авіапарк

ред.

Кількість літаків Аерофлоту (не включаючи дочірні компанії) за станом на лютий 2021:

Флот Аерофлоту
Тип літака Фото Експлуатуються Замовлено Рік введення в експлуатацію Примітки
Airbus A320-200 66 0 2003
Airbus A320neo 6 19 2021

(Планується)

Боїнг-737-800 37 2 2011
Боїнг 777-300ER 13 0 2012

Галерея

ред.
  •  
    Airbus A320-200
  •  
    Airbus A321-200
  •  
    Airbus A330-200
  •  
    Airbus A330-300
  •  
    Airbus A350-900
  •  
    Boeing 737-800
  •  
    Boeing 777-300ER
  •  
    Sukhoi Superjet 100

Примітки

ред.
  1. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
  2. ↑ а б в г д IFRS Consolidated Financial Statements for the year ended 31 December 2021 — Aeroflot, 2022. — P. 83.
  3. ↑ https://www.aeroflot.ru/us-ru/afl_bonus/contact
  4. ↑ https://www.aeroflot.ru/ru-ru/about/contact/queries
  5. ↑ YouTube Application Programming Interface
  6. ↑ Citibank Merchant Category Codes — Citibank, 2015. — 37 p.
  7. ↑ Петро Мироненко, Олексій Єкімовських. Олександр Лебедєв вилетів з «Аерофлоту»

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аерофлот&oldid=43583992