Адріан Блаау
Адріан Блаау (нід. Adriaan Blaauw; 12 квітня 1914, Амстердам, Нідерланди — 1 грудня 2010[4], Гронінген, Нідерланди) — голландський астроном, член Нідерландської королівської АН (1963).
| Адріан Блаау | |
|---|---|
| нід. Adriaan Blaauw | |
 | |
| Народився | 12 квітня 1914 Амстердам, Нідерланди |
| Помер | 1 грудня 2010 (96 років) Гронінген, Нідерланди |
| Країна |  Нідерланди |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | Лейденський університет, Гронінгенський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Європейська південна обсерваторія, Лейденський університет |
| Посада | президент[d] і ESO’s Director Generald |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Pieter Johannes van Rhijnd |
| Аспіранти, докторанти | Hugo van Woerdend[1] Tjeerd van Albadad[1] Lucien Lucas Eduard Braesd[1] Floor van Leeuwend[1] Eugène de Geusd[1] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук МАС[2] Європейська академія[3] |
| Відомий завдяки: | формування зірок |
| Нагороди | |
 Адріан Блаау у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в Амстердамі. 1938 року закінчив Лейденський університет. У 1938—1945 працював в Астрономічній лабораторії ім. Я. К. Каптейна Гронінгенського університету, в 1945—1948 — в Лейденській обсерваторії, в 1948—1953 викладав астрономію в Лейденському університеті. У 1953—1957 працював в Чиказькому університеті і Єркській обсерваторії (США). У 1958—1968 — директор Астрономічної лабораторії ім. Я. К. Каптейна, в 1957—1970 — професор Гронінгенського університету, в 1970—1974 — генеральний директор Європейської південної обсерваторії. З 1975 — професор Лейденського університету. Президент Міжнародного астрономічного союзу (1976—1979).
Наукові роботи присвячені зоряній астрономії, вивченню змінних зір. Досліджував основні характеристики різних типів зоряного населення Галактики — просторовий розподіл, кінематичні особливості, світність, вік, хімічний склад. Спільно з X.Р.Морганом здійснив аналіз просторових рухів довгоперіодичних цефеїд, що дозволило дуже точно обчислити абсолютні величини цього класу зір і таким чином уточнити шкалу галактичних відстаней. 1948 року спільно з Отто Струве виконав детальне дослідження спектральних змін RR Ліри протягом повного циклу ефекту Блажка. 1953 року спільно з М. Саведовим встановив залежність між періодом і світністю для змінних типу β Цефея. У 1952—1956 вивчив власні рухи зір кількох O-асоціацій у зв'язку з проблемою нестійкості і розпаду цих зоряних груп. 1961 року запропонував гіпотезу про зв'язок швидких OB-зір зі спалахами наднових, згідно з якою OB-зорі можуть набувати аномально великих просторових швидкостей після вибуху одного з компонент тісної подвійної системи.
Визнання
ред.- Премія П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1978).
- Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1989)
- На його честь названо астероїд 2145 Блаау[5]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Blaauw_Adriaan
- ↑ Announcement. ESO (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.