97-ма окрема механізована бригада (Україна)
97-ма окрема гвардійська механізована Полтавська Червонопрапорна орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригада (97 ОМБр, в/ч А1766) — військове формування механізованих військ Збройних сил України, що існувало у 1992—2004 роках.
| 97-ма окрема механізована бригада (1993—2004) 97-ма механізована дивізія 97-ма мотострілецька дивізія (1992—1992) | |
|---|---|
.png) Нарукавний знак | |
| На службі | 1991 — червень 2004 |
| Країни |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Механізовані війська |
| Чисельність | бригада |
| У складі | .jpg){kind=small} |
| Гарнізон/Штаб | Славута |
| Нагороди |     |
| Почесні найменування | Полтавська |
Бригада була спадкоємицею 97-ї гвардійської мотострілецької дивізії СРСР.
Історія з'єднання
ред.На початок 1991 року 97-ма гвардійська мсд зі штабом у Славуті входила до складу 13-ї загальновійськової Червонопрапорної армії Прикарпатського військового округу. Дивізія мала дуже скорочений танковий парк (танки Т-72), з трьох мотострілецьких полків один був полком на БТР (скороченого складу), а два — бронетехніки для мотострільців не мали. Артилерія дивізії (як дивізійна, так і полкова) була представлена не тільки мінометами і РСЗВ, але мала і 84 САУ[1].
З формуванням Сухопутних військ Збройних Сил України дивізія була переформована у 97-му окрему механізовану бригаду.
На базі бригади були проведені перші в історії незалежної України тактичні навчання з бойової стрільби, на яких був присутній Президент України[2].
У 2000 році були повернуті раніше присвоєні почесні найменування і державні нагороди[3].
В 2002 році було проведено мобілізаційні навчання, які високо оцінив начальник Генерального штабу[2].
30 жовтня 2004 року у зв'язку з організаційно-штатними заходами 97-ма окрема механізована бригада була розформована[4].
Структура
ред.Станом на 1991 рік
- 289-й гвардійський механізований Вісленський ордена Кутузова полк,
- 292-й гвардійський механізований полк,
- 294-й гвардійський механізований полк,
- 110-й танковий Знам'янський Червонопрапорний полк,
- 232-й гвардійський самохідно-артилерійський полк,
- 1094-й зенітний артилерійський полк,
- 1287-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон,
- 94-й окремий розвідувальний батальйон,
- 141-й окремий батальйон зв'язку,
- 110-й окремий інженерно-саперний батальйон,
- 659-й окремий батальйон матеріального забезпечення,
- 30-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон.
Командири
ред.- грудень 1992 — квітень 1994 Цицюрський Микола Миколайович[5]
- 1997 — 1999 Горошніков Сергій Вікторович
- 2004 полковник Первак Сергій[6]
Примітки
ред.- ↑ 97-я гвардейская мотострелковая Полтавская Краснознаменная орденов Суворова и Богдана Хмельницкого дивизия (Славута) на неофіційному сайті 13-ї армії [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Нація і Держава № 6 (17) 17 лютого 2004
- ↑ Указ Президента України «Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам і установам» від 30 жовтня 2000 року N 1173/2000 електронна версія на zakon.nau.ua[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Міністерство оборони відповідає. В. Скомороха. Інформаційний ресурс «Славута». 15.02.2004. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
- ↑ Військо України №12 (144) 2009, с.43
- ↑ [378=1 Останнє вітаннячко землякам]