48-й окремий гвардійський Нижньодністровський ордена Суворова розвідувальний авіаційний полк (48 гв. ОРАП) — авіаційне з'єднання Повітряних сил Збройних сил України, що існувало до 2004 року. Полк базувався на аеродромі в Коломиї.

108-ма авіаційна комендатура
(2004-нащ час)[1][2][3]
48-й окремий гвардійський розвідувальний авіаційний полк
(до 2004)
Країна Україна
Рольавіаційна комендатура
Гарнізон/Штаб
НагородиУкраїнська гвардія Орден Суворова III степеня
колишніНижньодністровський
Розформовано2004

Частина у складі ВПС СРСР

ред.

У складі діючої армії з 22 червня 1941 по 14 липня 1941 і з 16 вересня 1941 по 8 лютого 1943 року.

На 22 червня 1941 базувався на аеродромі у Віндаві, маючи в наявності 54 СБ, входив до складу 6-ї змішаної авіадивізії, війну зустрів як 40-й швидкісний бомбардувальний авіаційний полк.

 
МіГ-25
 
Су-24МР
 
Су-17М4Р 48-го ограп

22 червня 1941 близько 10 години здійснив перший бойовий виліт (виключаючи виліт літака-розвідника близько 4 ранку в район Кенігсберга), здійснивши наліт на Кенігсберг, Таураге і Мемель. За радянськими даними наліт закінчився успішно, бомби були скинуті точно на об'єкти, полк втрат не мав. Це був перший удар радянських бомбардувальників по військових об'єктах у тилу противника.

У період підготовки Сталінградської наступальної операції, полк брав участь у фотографуванні оборонних позицій військ противника, в результаті чого була розроблена єдина фотокарта усього району для вищого військового керівництва.

На 20 грудня 1942 полк мав у своєму розпорядженні 10 Пе-2, 10 Пе-3, 3 В-25С «Мітчелл».

Станом на 1 січня 1943 полк мав у своєму розпорядженні 11 літаками Пе-3, що становило 38% від усього бойового складу; крім того полк був озброєний літаками А-20В «Бостон». Згодом в полку поступово стала збільшуватися частка літаків А-20В «Бостон», а чисельність Пе-3 зменшуватися.

8 лютого 1943 перетворений в 48-й гвардійський авіаційний полк далеких розвідників Головного Командування Червоної Армії.

В 1956 році перебазувався на аеродром Коломия.

Командири полку в період 1939-1992 рр.

ред.
  • Могилевський Іван Євсейович 1939-1941
  • Лавренцов Іларіон Федорович 1941-1942
  • Садов Павло Макарович 1942-1944
  • Лозенко Павло Семенович 1944-1946
  • Артем'єв Борис Петрович 1946-1948
  • Єркін Василь Михайлович 1948-1953
  • Романов Олександр Іванович 1953-1956
  • Дєльцов Павло Авдійович 1956-1957
  • Чмакін Павло Васильович 1957-1962
  • Матвєєв Геннадій Павлович 1962-1966
  • Жигалкович Микола Миколайович 1966-1972
  • Тельний Анатолій Петрович 1972-1974
  • Вєдєнєєв Валерій Васильович 1974-1976
  • Паршенін Юрій Іванович 1976-1979
  • Ляшенко Віктор Яковлевич 1979-1984
  • Арбузов Сергій Васильович 1984-1988
  • Зінов'єв Юрій Васильович 1988-1992

Герої СССР

ред.

Звання Герой Радянського Союзу були присвоєні військовослужбовцям полку:

  • Рогов Олексій Георгійович
  • Моргунов Юрій Васильович
  • Сергєєв Всеволод Павлович
  • Червяков Володимир Іванович
  • Ткачевський Юрій Матвійович

Частина у складі Повітряних сил України

ред.

У складі Збройних сил України частина завжди була однією з найбоєздатних одиниць.

Командири полку за часів незалежності

ред.
  • Синенко Юрій Михайлович - 1992-1993
  • Баранов Анатолій Миколайович - 1993-2000
  • Левчук Ігор Сергійович - 2000-2001
  • Стромило Геннадій Володимирович - 2002-2004.

Озброєння

ред.

На озброєнні полку в різні часи були літаки-розвідники: Іл-28, Як-25, Як-27Р, Як-28Р, Міг-25Р, Су-24МР, Су-17М4Р.

Полк розформований в 2004 році. Літаки Су-24МР переведені на аеродром Старокостянтинів, а Су-17М4Р в Запоріжжя.

Цікаві факти

ред.

На аеродромі полку знімались епізоди фільму «Три відсотки ризику», головні ролі у якому зіграли радянські актори Лавров Кирило Юрійович та Дем'яненко Олександр Сергійович.

Посилання

ред.
  1. Коломийський аеродром
  2. Gray_d_carlylewrote, 2016-08-24 14:30:00 gray-d-carlyle.livejournal.com 2016-08-24 14:30:00. Структура Воздушных сил Украины 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 15 лютого 2017.
  3. Яремчанський МВК - Про шефство над військовими частинами. ww2.gov.if.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017. [Архівовано 2017-02-16 у Wayback Machine.]