23-тя зенітна дивізія (Третій Рейх)
23-тя зенітна дивізія (нім. 23. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.
23-тя зенітна дивізія 23. FlaK-Division | |
---|---|
На службі | 10 жовтня 1943 — 28 квітня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе |
Роль | Війська протиповітряної оборони |
Чисельність | зенітна дивізія |
У складі | Див. Командування |
Гарнізон/Штаб | Бобруйськ |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Оскар Форбугг Курт Андерсен |
Історія з'єднання
ред.23-тя зенітна дивізія сформована 10 жовтня 1943 року під командуванням оберста Ганса-Вільгельма Фіхтера. Для цього був використаний особовий склад розформованої 22-ї авіапольової дивізії Люфтваффе. З 7 грудня 1943 року дивізія була підпорядкована XXVII фельд-люфтгауптштурмбаннфюреру групи армій «Центр» у тиловому районі Східного фронту з командним пунктом на південь від Мінська. Там їй доручили командування зенітними частинами, розташованими в зоні відповідальності 6-го повітряного флоту. Станом на 1 січня 1944 року 23-тя зенітна дивізія мала у своєму підпорядкуванні такі полки:
- 31-й зенітний полк у районі Мінська,
- 101-й зенітний полк в районі Молодечно і
- 125-й зенітний полк в районі Пінськ-Ковель-Берестя.
23-тя зенітна дивізія та підпорядковані їй полки часто зазнавали організаційних змін. Вже 1 березня 1944 року 125-й зенітний полк забрали з дивізії та передали до іншого з'єднання. У червні 1944 року дивізія брала участь у наземних боях з радянськими частинами східніше Варшави. Вона діяла у складі 9-ї армії і мала у своєму складі 22 важкі батареї, 16 важких зенітних батарей, 16 батарей транспортування, спостереження та оповіщення, 14 середніх і легких батарей та 4 прожекторні батареї.
1 липня 1944 року з-під командування дивізії передали також 101-й зенітний полк, у результаті чого тільки 80-й зенітний полк залишився в розпорядженні дивізійного командування. Але незабаром дивізію посилили іншими частинами ППО. В ході ведення запеклих боїв на Східному фронті полки 23-ї зенітної дивізії зазнали великих втрат. Окремі частини дивізії ще 20 січня вели бої у фортеці Позен. 30 січня 1945 року командування 23-ю зенітною дивізією прийняв генерал-майор Курт Андерсен. Тим часом сили дивізії в ході наступу були передислоковані в район Шверіна. Наприкінці січня 1945 року їхній командний пункт був розташований у Віллігзее. Звідти штаб дивізії керував силами протиповітряної оборони в районі Нойзальц-Зеден, чисельність яких на початок лютого 1945 року зросла до 50 важких батарей, але лише з 10 середніми і легкими батареями та однією прожекторною батареєю. У цей час 23-я зенітна дивізія все ще була підпорядкована 9-й армії.
У лютому командний пункт штабу дивізії знову передислокували, цього разу до Бад-Зарова. Останній відомий статус дивізії на 16 квітня 1945 року був наступним:
- 7-й зенітний полк на захід від фортеці Франкфурт-на-Одері
- 23-й зенітний полк, район на південь від Еберсвальде
- 34-й зенітний полк Штраусберг-Вернойхен
- 35-й зенітний полк на схід від фортеці Франкфурт-на-Одері
- 53-й зенітний полк на захід від Зедена
- 140-й зенітний полк, район Бесков-Мюльрозе
- 182-й зенітний полк на захід від Кюстріна
- 85-й легкий зенітний дивізіон, район Мюнхберга
З розвалом Одерського фронту і знищенням 9-ї армії дивізія опинилася в Гальбському мішку, де була майже повністю розгромлена. Командним пунктом в останні дні війни був Деберіц. Подробиці про місцезнаходження штабу дивізії невідомі.
Райони бойових дій
ред.Командування
ред.Командири
ред.- оберст Ганс-Вільгельм Фіхтер (нім. Hans-Wilhelm Fichter) (10 жовтня 1943 — 20 серпня 1944)
- генерал-лейтенант, інженер Вальтер Катманн (нім. Walter Kathmann) (21 серпня — 20 жовтня 1944)
- оберст Оскар Форбугг (нім. Oskar Vorbrugg) (20 жовтня 1944 — 30 січня 1945)
- генерал-майор Курт Андерсен (30 січня — 28 квітня 1945)
Підпорядкованість
ред.Час | Корпус | Командування/Флот | Штаб | |
---|---|---|---|---|
1943 | ||||
7 грудня | II корпус ППО | 6-й повітряний флот | Білорусь | |
1944 | ||||
1 січня | II корпус ППО | 6-й повітряний флот | Білорусь | |
листопад | I корпус ППО | 6-й повітряний флот | Східна Польща | |
1945 | ||||
1 січня | II корпус ППО | 6-й повітряний флот | Каліш/Шверін | |
25 січня | II корпус ППО | 6-й повітряний флот | Бранденбург/Берлін |
Склад
ред.1 січня 1944[1][2] | 23 січня 1944 | лютий 1944 | 23 січня 1945 | лютий 1945 | 26 квітня 1945 |
---|---|---|---|---|---|
— | 7-й зенітний полк | ||||
— | 23-й моторизований зенітний полк | — | 23-й моторизований зенітний полк | ||
31-й зенітний полк | — | ||||
— | 34-й зенітний полк | ||||
— | 35-й зенітний полк | ||||
— | 53-й зенітний полк | ||||
— | 85-й зенітний полк | — | |||
— | 101-й моторизований зенітний полк | — | |||
125-й моторизований зенітний полк | — | ||||
— | 140-й зенітний полк | — | |||
— | 182-й зенітний полк | ||||
143-тя рота повітряного спостереження[Прим. 1] | |||||
рота зв'язку |
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ Luftnachrichten-Betriebs-Kompanie 143
- Джерела
Посилання
ред.- 23. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- 23. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
Література
ред.- Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 100 f.(нім.)
- Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.