2013 BL76

транснептуновий об'єкт

2013 BL76транснептуновий об'єкт, кентавр[1] із розсіяного диска та внутрішньої частини хмари Оорта діаметром приблизно 30 кілометрів. Небесне тіло із дуже великим афелієм.

2013 BL76
Зображення
Першовідкривач або винахідник Огляд Маунт-Леммон
Дата відкриття (винаходу) 20 січня 2013
Аргумент перицентра 2,9 радіан
Тип орбіти retrograde orbitd
Ексцентриситет орбіти 0,926
Нахил орбіти 1,7 радіан
Довгота висхідного вузла 3,1 радіан
Середня аномалія 0,00086 радіан
Видима зоряна величина 22,1
Абсолютна зоряна величина 10,8

Відкритий 20 січня 2013 року в обсерваторії Маунт-Леммон (США) у рамках програми Огляд Маунт-Леммон, призначенням якої є передусім пошук навколоземних астероїдів. Станом на епоху лютого 2017 року, це мала планета з 5-ю за розміром геліоцентричною великою піввіссю в Сонячній системі (після 2014 FE72, 2009 FW54 та 2005 VX3)[2].

Період обертання 2013 BL76 навколо Сонця становить 44,4 тис. років. Площина орбіти нахилена на 98,61° — тобто об'єкт рухається ретроградною орбітою[3]. Ексцентриситет орбіти e = 0,9933. Видима зоряна величина — +20,5m.

2013 BL76 має барицентричну піввісь довжиною 964 астрономічні одиниці. Це третя за величиною барицентрична велика піввісь серед усіх інших малих планет. У перигелії 2013 BL76 наближається на відстані 8,374 а. о. до Сонця (ближче Сатурна), а в афелії віддаляється на 2498,65 а. о. — це далі, ніж афелії 2006 SQ372 і 2013 AZ60, але менше афеліїв 2005 VX3 і 2009 FW54.

Можлива кометаРедагувати

З огляду на абсолютну зоряну величину 10,8[4] та невідоме альбедо, об'єкт має орієнтовний діаметр 15—40 км[5]. Оскільки утворення газу помічено не було, невідомо, слід його вважати кометою чи ні. Можливо, це дамоклоїд — різновид малої планети, яка спершу була кометою, але після численних обертів навколо Сонця поступово втратила більшість своїх летючих матеріалів на поверхні. Це також може бути вироджена комета.

ОрбітаРедагувати

2013 BL76 пройшов свій перигелій, 8,3 а. о. від Сонця, 27 жовтня 2012 року, досягши видимої зоряної величини близько 20[6]. У 1927 році, перебуваючи на відстані 100 а. о. від Сонця, він мав видиму зоряну величину близько 30,8[7]. Для порівняння: карликова планета Седна на такій відстані мала видиму зоряну величину 21,7[7].

2013 BL76 не віддалиться від Сонця на відстань 50 а. о. до 2045 року. Залишивши зону планет Сонячної системи, він матиме барицентричний афелій 1920 а. о. й орбітальний період 29 900 років.

Рухаючись своєю поточною орбітою, 2013 BL76 найбільше наближається до Сатурна, ніж до будь-якої іншої планети-гіганта[4]. Чисельне інтегрування на період у 10 мільйонів років свідчить, що номінальна (наближена за допомогою кривих) орбіта астероїда набуває точки перигелію 0,5 а. о., тобто всередині орбіти Венери, а один із клонів із достовірністю 3 сигми набуває точки перигелію лише 0,008 а. о. (1 200 000 км)[1].

Технічно 2013 BL76 подорожує навколо Сонця ретроградною орбітою. Він фактично обертається в площині, майже перпендикулярній площі екліптики.

ПорівнянняРедагувати

 
Орбіта 2013 BL76 порівняно з орбітами деяких інших дуже віддаленими небесними тілами, зокрема Седни, 2015 DB216 (орбіта вказана неправильно), 2000 OO67, 2004 VN112, 2005 VX3, 2006 SQ372, 2007 TG422, 2007 DA61, 2009 MS9, 2010 GB174, 2010 NV1, 2010 BK118, 2009 FW54 (2012 DR30), 2012 VP113, 2013 AZ60, 2013 RF98, 2015 ER61.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Marc W. Buie. Orbit Fit and Astrometric record for 13BL76. SwRI (Space Science Department). Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016. 
  2. JPL Small-Body Database Search Engine: Asteroids and a > 100 (AU). JPL Solar System Dynamics. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2013.  (Epoch defined at will change every 6 months or so)
  3. "2013 BL76". Seicchi Yoshida's Home Page. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 28 червня 2020. 
  4. а б 2013 BL76. IAU minor planet center. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 12 липня 2013. 
  5. Absolute Magnitude (H). NASA/JPL. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013. 
  6. 2013 BL76. Seicchi Yoshida's Home Page. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 12 липня 2013. 
  7. а б AstDys 2013BL76 Ephemerides for 1927 (when 100AU from Sun). Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Процитовано 14 жовтня 2013.