150-та танкова бригада СС

150-та танкова бригада СС
	150. SS-Panzer-Brigade
	Штурмова гармата з американським бронетранспортером M3 на задньому плані
На службі	14 грудня 1944 — січень 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Адольф Гітлер
Вид	Ваффен-СС
Тип	Танкові війська
Роль	Спеціальні операції
Чисельність	танкова бригада
Війни/битви	Друга світова війна; Західний фронт Операція «Вахт ам Райн» Операція «Грейф»; ;
Командування
Визначні; командувачі	Оберштурмбаннфюрер СС Отто Скорцені

150-та танкова бригада СС (нім. 150. SS-Panzer-Brigade) — німецьке військове формування, танкова бригада у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Західному фронті наприкінці Другої світової війни.

Історія ред.

Операція «Грейф» ред.

Докладніше: Операція «Грейф»

Наприкінці жовтня 1944 року після успішного завершення операції в Будапешті Отто Скорцені було доручено створити спеціальний диверсійний підрозділ для участі в Арденнському наступі. Створюваний підрозділ було названо 150-ю танковою бригадою. До складу бригади відбиралися німці зі знанням англійської мови. Особовий склад бригади був насмиканий з різних частин — два батальйони з парашутного полку Люфтваффе особливого призначення (полк перебував у складі бойової ескадрильї № 200), дві роти з 600-го парашутного батальйону СС і рота з винищувального з'днання «Мітте». Крім цього, Вермахт передав в бригаду ряд спеціальних підрозділів (артилеристи, екіпажи танків і штурмових гармат). Створення бригади проходило на полігоні «Графенвер», її загальна чисельність до кінця формування склала 2 500 осіб (з них понад 500 осіб зі складу військ Ваффен-СС).

Особовий склад бригади отримав трофейну американську уніформу, крім цього в бригаду було передано незначну кількість трофейної техніки. Переданих американських танків виявилося вкрай мало, і німці «загримували» свої «Пантери» під американську техніку. Склад бригади був розділений на три бойові групи X, Y, Z і загін «Штілау» (150 осіб з твердим знанням англійської мови).

14 грудня 1944 року бригада прибула в район Мюнстерайфеля, а потім була розподілена по ділянкам дій 1-ї і 12-ї танкових дивізій СС і 12-ї фольксгренадерської дивізії. Через два дні після початку наступу частини бригади були зібрані у Лін'євілля і почали готуватися до захоплення шосейного перехрестя у Мальмеді. 21 грудня групи X і Y пішли в атаку на Мальмеді. З допитів полонених американці знали про плановану атаки і належним чином підготувалися. Бригада натрапила на міцну оборону, і, незважаючи на всі зусилля, до вечора 22 грудня її наступ захлинувся, і вона повернулася на вихідні позиції. До 28 грудня бригада перебувала на фронті, а потім була відправлена в Графенвер і розформована.

В ході наступу бригада втратила близько 15 % свого особового складу та більшу частину техніки. Командир бригади був поранений, а командир однієї з бойових груп загинув. Втрати загону «Штілау» невідомі, але 18 полонених диверсантів загону були розстріляні американцями в Анрі-Шапель.

Загін «Штілау» ред.

Доля загону «Штілау» склалася інакше. Його особовий склад був розподілений між дивізіями I танкового корпусу СС і бойовими групами бригади X, Y, Z. Як транспорт загін отримав трофейні американські джипи. Диверсанти загону пішли в наступ попереду дивізій СС, зображуючи із себе відступаючі американські частини. Частини загону досягли скромних тактичних успіхів, але завдяки деяким групам диверсантів в тилу англо-американських військ виникла невимовна паніка.

Командири ред.

Оберштурмбаннфюрер СС Отто Скорцені (14 грудня — січень 1945)

Склад ред.

Бойова група X
Бойова група Y
Бойова група Z
Загін «Штілау»

Див. також ред.

Джерела ред.

Zaloga, Steven J. (2011). Remagen 1945: Endgame against the Third Reich. United Kingdom: Bloomsbury Publishing. ISBN 9781846038235.
Hannes Heer & Klaus Naumann, War of Extermination: The German Military in World War II 1941—1944, Berghahn Books, 2000, ISBN 1-57181-232-6
Ripley Tim (2004), The Waffen-SS at War: Hitler's Praetorians 1925—1945, Zenitn Imprint, ISBN 0-7603-2068-3