1000 гривень

номінал банкнот незалежної України

1000 гривень — номінал банкнот України, що випускається в обіг Нацбанку України з 2019 року. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.

1000 гривень
Країна  Україна
Вартість 1000 ₴
Висота 75 мм
Ширина 160 мм
Елементи захисту захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперу спеціальний тонований, льон
Роки друку 2019—досі
Лицьова сторона
Дизайн Володимир Вернадський
Рік дизайну 2019
Зворотна сторона
Дизайн Президія НАН України
Рік дизайну 2019
CMNS: 1000 гривень у Вікісховищі

Історія ред.

УНР ред.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським[1]. 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.»[1]. З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].

Сучасна Україна ред.

Ідея випуску 1000-гривневих банкнот обговорювалася ще на початку 1990-х років, тоді художник Василь Лопата пропонував зобразити на портрет Митрополита Петра Могилу[3]. 2008 року Нацбанк випустив банкноту у презентаційному варіанті із зображенням Пантелеймона Куліша, без указівки номіналу[4]. Саме ця презентаційна банкнота розглядалася як один із можливих варіантів 1000-гривневої купюри 2011 року, але втілення цього в реальність так і не сталося[5]. У січні 2011-го та у листопаді 2013 років заступник голови Нацбанку України, Володимир Кротюк, зробив заяви щодо можливого введення банкнот номіналом 1000 гривень[6][7].

22 грудня 2016 про плани введення купюри номіналом 1000 гривень повідомила Голова Нацбанку, Валерія Гонтарєва. Вона запевнила, що портрета Пантелеймона Куліша на них не буде[8].

25 червня 2019 року пресслужба Нацбанку повідомила про введення купюри номіналом 1000 гривень з 25 жовтня того року. На новій банкноті зобразили портрет Володимира Вернадського[9]. Доктор філософії в економіці Андрій Зінченко висловив тезу про те, що такий номінал законодавством України не передбачений, як не передбачений і портрет Вернадського на такому номіналі, що, на його думку, дозволяє відкрити академічну дискусію про валідність купюри як законного платіжного засобу[10].

Опис банкнот УНР ред.

Державний кредитний білет ред.

Протягом 1918 року в Берліні для УНР було видрукувано банкноти номіналом у 1000 гривень[2]. Вона мала однолітерний семизначний номер й підписи Директора Державного банку і Скарбника[11].

1000-гривневі банкноти зразка 1918 року
Зображення Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого
друку
введення вилучення
    198 × 125 Жовтий
синій
Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти 1918 Жовтень
1918
після 1920

Білети Державної скарбниці України ред.

1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати[2].

Відрізні облігації мали оформлення у вигляді рамок з рослинним орнаментом, тризуб, містили пояснювальні написи, й підписи Директора Державної скарбниці та Бухгалтера[12].

1000-гривневі банкноти зразка 1918 року
Зображення Номінал Номінал
купонів
Розмір
(мм)
Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс введено вилучено
    1000 гривень 18 гривень 294 × 150 Рожевий
синій
Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи 5 серпня 1918 1920

Банкноти Директорії ред.

1920 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 1000-гривневі банкноти, які так і не потрапили в обіг[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].

Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи, підписи Директора Державного банку та Скарбника. На аверсі зображалися козак і селянин, а на реверсі — портрет Богдана Хмельницького (1596—1657), Гетьмана Війська Запорозького[12].

1000-гривневі банкноти зразка 1920 року
Зображення Розмір
(мм)
Основний колір Опис Статус
Аверс Реверс Аверс Реверс
    168 × 84 Зелений
синій
помаранчевий
Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, козак та селянин Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Богдана Хмельницького Не потрапили в обіг

(надруковано 1920 року)

Опис банкнот сучасної України ред.

Загальне оформлення ред.

1000-гривневі банкноти містять на аверсі портрет Володимира Вернадського (1863—1945) — українського науковця і філософа та його слова «Я вірю у величне майбутнє України»; а реверс — зображення Будівлі Президії Національної академії наук України, засновної 1918 року (сама будівля побудована у 1850-х роках)[13].

Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління), позначку для людей з послабленим зором у вигляді трьох крапок. Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[13].

Елементи захисту ред.

На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[13]. Наявні елементи захисту на 100-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14].

1000-гривневі банкноти мають такі елементи захисту, як: водяні знаки у вигляді портрету Володимира Вернадського та цифри «1000» поруч з ним; кодоване латентне зображення у вигляді цифри «1000» на аверсі поряд з портретом; вживлену в папір стрічку з написом «1000 ГРН» та ризубом; суміщений малюнок; орловський друк; райдужний друк; антисканерна сітка; мікротекст; невидимі захисні волокна; флуоресцентний номер; магнітний номер; прихований номінал; флуоресцентний друк; високий друк; орловський друк. Однак найбільшим нововведенням стала присутність на аверсі таких новітніх елементів захисту, як: елемент SPARK у вигляді стилізованої квітки і пера; та «віконної» захисної стрічки (частково введена в товщу паперу стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом; при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки), на якій зображені цифри «1000» та символ української гривні, що виходить з товщі паперу три рази. Пам'ятні банкноти 2021 року мали аналогічні типи захисту, однак до них на аверсі було додано оптично-змінний елемент у вигляді напису «30 років Незалежності України»[13].

Деякі елементи захисту 1000-гривневих банкнот:

Перелік стандартних випусків ред.

Банкноти цієї серії друкувалися у 2019, 2021 і 2023 роках Банкнотно-монетним двором Нацбанку України. Вони є найбільшими за розміром серед банкнот України[13]. Станом на жовтень 2023 року 1000 гривень є на третьому за розповсюдженістю серед інших банкнот в грошовому обігу України[15].

Перелік випусків 1000-гривневих банкнот четвертого покоління
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого
друку
випуску статус
    Яків
Смолій
160 × 75 Блакитний Володимир Вернадський Будівля Президії Національної академії наук України 2019 25 жовтня
2019
В обігу
    Кирило
Шевченко
2021 7 грудня
2021
    Андрій
Пишний
2023 20 липня
2023

Пам'ятна банкнота ред.

22 грудня 2021 року введена в обіг пам'ятна 1000-гривнева банкнота, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000. Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків[16].

Пам'ятна 1000-гривнева банкнота четвертого покоління 2021 року
Зображення Підпис Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого
друку
випуску статус
    Кирило
Шевченко
160 × 75 Блакитний Володимир Вернадський; Будівля Президії Національної академії наук України 2021 22 грудня
2021
В обігу

Кількість банкнот в обігу ред.

Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 211,8 млн штук 1000-гривневих банкнот, що складає 7,9 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[15].

Примітки ред.

  1. а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  2. а б в г д е ж «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
  3. Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.] Українська правда, Історична правда
  4. Нацбанк показав нову купюру в 1000 гривень. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  5. Фейки російських ЗМІ: гривня з Гітлером, війська НАТО в Україні та «проросійський» мітинг чехів. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  6. НБУ вилучить монети номіналом 1 і 2 копійки. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  7. В Україні вже друкують купюри номіналом 1000 гривень?. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  8. НБУ допускає введення купюри 1000 гривень. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  9. Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  10. Андрій Зінченко: купюра в 1000 грн. Про її валідність як платіжного засобу з правової точки зору. Finance.ua (ua) . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
  11. 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
  12. а б Каталог бумажных денежных знаков. Украинская Держава fox-notes.ru Процитовано 25 березня 2024
  13. а б в г д Банкнота номіналом 200 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  14. Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
  15. а б Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
  16. В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.

Джерела ред.

Посилання ред.