(471325) 2011 KT19
(471325) 2011 KT19 (неформальна назва — Ніку, англ. Niku) — транснептуновий об'єкт (ТНО), що має незвичайну ретроградну орбіту навколо Сонця та орбітальну площину, нахилену на 110°[1][4][5].
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач |
Список
|
| Місце відкриття | Pan-STARRS |
| Дата відкриття |
31 травня 2011 повторно відкритий 2015 Pan-STARRS |
| Позначення | |
| Позначення | Ніку ([niːkuː]), |
| Названа на честь | китайський прикметник, що означає «бунтівний»[1] |
| Тимчасові позначення | (471325) 2011 KT19 |
| Категорія малої планети |
транснептуновий об'єкт, плутоїд |
| Орбітальні характеристики[2] | |
| Епоха 2457600,5 JD | |
| Велика піввісь | 35,604 а. о. |
| Перигелій | 23,7805 а. о. |
| Афелій | 47,427 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,33208 |
| Орбітальний період | 212,45р |
| Середня аномалія | 29,487° |
| Нахил орбіти | 110,1537° |
| Аргумент перицентру | 322,174° |
| Фізичні характеристики | |
| Середній радіус | 30-95 км[2]; 36,5-125 км[3] |
| Видима зоряна величина | ~22.0 (2016) |
| Стандартна зоряна величина | 7,8[2]; 7,2[3] |
 (471325) 2011 KT19 у Вікісховищі | |
Деталі ред.
У серпні 2016 року команда астрономів, яка використовує телескоп Pan-STARRS, оголосила про виявлений ними у 2015 році незвичайний транснептуновий об'єкт. Однак незабаром він був пов'язаний з кентавром 2011 KT19, який вважався проградним і був втрачений у спостереження. Цікаво, що він є частиною групи об'єктів, які обертаються навколо Сонця по сильно нахиленим орбітам, причини існування яких на цей час невідомі[6].
Орбітальні характеристики 2011 KT19 порівнюються з характеристиками 2008 KV42 (Драк). Орбіти 2011 KT19, 2008 KV42 та чотирьох інших об'єктів, імовірно, лежать у спільній площині, три них є прямими (проградними) і три — ретроградними. Ймовірність, що таке розташування орбіт є випадковим, оцінюється у 0,016 %. Ці орбіти мали розійтися зі спільної площини через кілька мільйонів років, оскільки прецесії прямих і ретроградних орбіт мають протилежні напрямки. Моделі з гіпотетичною Дев'ятою планетою не дали фактичну спільну орбітальну площину, крім того, фактична площина не збігається з площиною прогнозованих об'єктів цієї моделі з високим кутом нахилу і великою піввіссю. Інші симуляції з декількома карликовими планетами земної маси на орбітах із великим нахилом також не змогли повторити фактичне розташування зазначених транснептунових об'єктів[4].
Примітки ред.
- ↑ а б Mystery object in weird orbit beyond Neptune cannot be explained. New Scientist. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ а б в JPL Small-Body Database (2011 KT19). JPL. NASA. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ а б IAU Minor Planet Center - 2011 KT19. Minor Planet Center. IAU. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ а б Chen, Ying-Tung; Lin, Hsing Wen; Holman, Matthew J; Payne, Matthew J; Fraser, Wesley C; Lacerda, Pedro; Ip, Wing-Huen; Chen, Wen-Ping та ін. (5 серпня 2016). «Discovery of A New Retrograde Trans-Neptunian Object: Hint of A Common Orbital Plane for Low Semi-Major Axis, High Inclination TNOs and Centaurs». arXiv:1608.01808 [astro-ph].
- ↑ What Makes the Solar System Like a Crime Scene? - Science Friday (амер.). 19 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 19 серпня 2016.
- ↑ Dalton, Andrew (10 серпня 2016). There's something weird going on beyond Neptune. Engadget. AOL. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 11 серпня 2016.
Посилання ред.
- Discovery of a New Retrograde Trans-Neptunian Object: Hint of a common orbital plane for low semi-major axis, high inclination TNOs and centaurs [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |