Ґріґоре Казакліу

Ґріґоре Казакліу
Народився	20 січня 1892; Котюженій-Марі, Шолданештський район, Молдова
Помер	27 грудня 1959 (67 років); Бухарест, Румунія
Країна	Румунія
Діяльність	політик
Знання мов	румунська
	; ; ;

Ґріґоре Казакліу (25 січня 1892, Кушелаука, округ Сорока (міжвоєнний період) — 27 грудня 1959, Бухарест) — румунський/молдовський політик, член Сфатул Церій, на той час студент.

Сім'я ред.

Родина Казакліу відіграла важливу роль у Великому Союзі; Іон Казакліу був дядьком Ґріґоре, а Володимир Казакліу — його братом. Володимир та Ґріґоре Казакліу — сини Александру та Євдохії Казакліу, мали брата Йоана та сестру Людмилу.

Сфатул Церій ред.

Ґріґоре Казакліу був членом Сфатул Церій, парламенту Молдови між 1917 і 1918 роками. 27 березня 1918 року Ґріґоре Казакліу проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії. У складі «Крайової ради» обіймав посаду секретаря Конституційної комісії (1.07.1918 — 27.11.1918).

Він обирається в кілька законодавчих зборів від округу Сорока. За уряду Іона Бретіану — доктор Лупу був обраний віце-президентом Палати депутатів.

2 лютого 1939 р. призначений королівським резидентом Наддністровської землі, на якій перебував до 22 вересня 1940 р., коли було створено Комітет у справах біженців з Бессарабії та Північної Буковини.

Галерея зображень ред.

Марка Республіки Молдова 1998 року

Див. також ред.

Примітки ред.

Бібліографія ред.

Gheorghe E. Cojocaru, Sfatul țării: itinerar, Civitas, Chișinău, 1998, ISBN 9975-936-20-2
Mihai Tașcă, Sfatul Țării și actualele autorități locale, «Timpul de dimineață», no. 114 (849), 27 iunie 2008 (page 16)
Nicolae Andronic, Veaceslav Stăvilă, Cotiujenii Mari, Fundația «Draghiștea»,2002 Tipografia Ed. «Universul» -253 p., pagina 200