Ґреґор Вільгельм Ніч
Ґреґор Вільгельм Ніч (нім. Gregor Wilhelm Nitzsch; 22 листопада 1790, Віттенберг — 22 липня 1861, Лейпциг) — німецький класичний філолог.
Ґреґор Вільгельм Ніч | |
---|---|
Народився | 22 листопада 1790[1][2] Віттенберг, Священна Римська імперія[1] |
Помер | 22 липня 1861[1][2] (70 років) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | професор, класицист |
Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
Галузь | філологія |
Заклад | Лейпцизький університет Кільський університет |
Членство | Геттінгенська академія наук Данська королівська академія наук |
Ґреґор Вільгельм Ніч у Вікісховищі |
Біографія
ред.Ґреґор народився в місті Віттенберзі. Його батько протестантський богослов — Карл Людвіг Ніч; перед народженням свого сина, Карл Людвіг був пастором і суперінтендентом в Борні ; а коли народився Ґреґор в 1790 році, то Карл Людвіг став професором в Віттенберзі ; пізніше Карл Людвіг в 1817 році був першим директором Королівської прусської Євангельської Семінарії Богослов'я у Віттенберзі. Матір'ю Ґреґора Вільгельма була Луїза Елеонора Гаттлібе Вернсдорф (нім. Luise Elenore Gottliebe Wernsdorf). Старшими братами Ґреґора Вільгельма були Християн Людвіг Ніч — зоолог і Карл Еммануель Ніч— відомий протестантський богослов і письменник.
Ґреґор навчався в Земельній школі Пфорта з 1806 по 1812 рік, після закінчення школи Ґреґор вступив у Віттенбергський університет, щоб вивчати богослів'я, проте в подальшому Ґреґора зацікавила більше класична філологія.
Під час Війни шостої коаліції Ґреґор брав участь у бойових діях під Фландрією і Північною Францією, після закінчення війни і демобілізації Ґреґор, в червні 1814 року, став викладачем у Віттенбергському коледжі. У 1817 році Ніч переїхав Цербст, де в гімназії «Francisceum» він — викладач і заступник директора — «конректор» (нім. Konrektor). У 1820 році Ґреґор повернувся як проректор в школу Віттенберга.
Ґреґор Вільгельм почав публікувати свої перші роботи з філології, а в 1827 році він був запрошений і став професором на катедрі класичної філології і красномовства в Кільському університеті, де він викладав античну літературу, в тому ж році Ґреґор став доктором філології.
Він організував місцевий семінар з концепцією нового християнського гуманізму і займав посаду інспектора в Шлезвіг-Ґольштейн. У 1837 році він вступив до Товариства наук в Геттінгені, в 1836 році став членом Датської королівської академії наук. Під час революції 1848 року Ніч залишив своє місце в академії наук і відмовився від Орден Данеброг, демонструючи свою пронімецьку позицію, за це данський уряд вигнав Ніча в 1852 році з Кільського університету. У зимовому семестрі 1852 року Ніч стає професором Лейпцигського університету, де викладав античну літературу до своєї смерті. Син Ґреґора — Карл Вільгельм Ніч (1818—1880) — німецький історик. Ніч в своїх дослідженнях детально вивчив структуру поем Гомера Іліада і Одіссея.
Твори
ред.- Platonischer Dialog Ion. 1822
- Quaestiones Homericae. 1824
- Erklärenden Anmerkungen zu Homers Odyssee. 3 Bände, 1826—1840. Band 2 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] ; Band 3
- De historia Homeri maximeque de scriptorum carminum aetate meletemata 1830-1837.
- Die Heldensage der Griechen nach ihrer natürlichen Geltung. 1841. — * Die Sagenpoesie der Griechen kritisch dargestellt. 3 Bände 1852. Band 3 [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Betrachtung zur Geschichte der epischen Poesie der Griechen. 1862.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117023817 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
ред.- Ніч, німецька сім'я // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Wolfhart Unte: Nitzsch, Gregor Wilhelm. [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] In: Neue Deutsche Biographie (NDB). [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Band 19, Duncker & Humblot, Berlin 1999 [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Richard Hoche: Nitzsch, Gregor Wilhelm. [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] Band 23, Duncker & Humblot, Leipzig 1886 S. 718—722. [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]