Гренобль

муніципалітет у департаменті Ізер, Франція
(Перенаправлено з Ґренобль)

Грено́бль, також Ґренобль (фр. Grenoble) — місто та муніципалітет на південному сході Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, адміністративний центр департаменту Ізер. Гренобль розташований біля підніжжя Альп, оточений гірськими масивами. Населення — 157 477 осіб (01.01.2021)[1].

Гренобль
Grenoble

 
Країна Франція Франція
Регіон Овернь-Рона-Альпи 
Департамент Ізер 
Округ Гренобль
Код INSEE 38185
Поштові індекси 38000, 38100
Координати 45°11′16″ пн. ш. 5°43′37″ сх. д.H G O
Висота 204 - 475 м.н.р.м.
Площа 18,13 км²
Населення 157 477 (01.01.2021[1])
Густота 8686,0 ос./км²
Розміщення
Гренобль. Карта розташування: Франція
Гренобль
Влада
Мер
Мандат
Éric Piolle
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 490 км на південний схід від Парижа, 95 км на південний схід від Ліона.

Історія

ред.

У III столітті аллоброги побудували на місці нинішнього міста укріплене поселення під назвою Куларо. У 380 році, при римському імператорові Граціані, місто отримало назву Граціанополь.

З 1349 року, коли дофін В'єнський продав свою землю Франції, Гренобль був столицею провінції Дофіне.

У 1968 році в місті провели X Зимові Олімпійські ігри.

Визначні місця

ред.
  • Бастилія — фортеця першої половини XIX століття на схилі однієї з навколишніх вершин з видом на Гренобль. Це одна з найвідвідуваніших туристами пам'ятка в місті. До оглядових майданчиків, обладнаних на фортечних спорудах, 1934 року була прокладена лінія підвісної канатної дороги.
  • Музей археології Сен-Лоран — тут зберігаються колекції знахідок різних археологічних експедицій. Установа розташована в будівлі бенедиктинської церкви XII століття.
  • Будівля Гренобльського парламенту — тут засідав вищий судовий орган Дофіне, будівля споруджена між 1478 і 1539 роками.
  • Музей Гренобля містить археологічні експонати з історії стародавнього Єгипту, Греції та Риму.

Наука

ред.

Гренобльський університет заснований у 1339 році. Це один з найстаріших університетів країни. 1970 року в ході реорганізації вищої освіти університет розділено на три автономні заклади.

Нині в місті є 4 вищі навчальні заклади: Університет Жозефа Фур'є (Université Joseph Fourier — UJF [Архівовано 22 червня 2006 у Wayback Machine.])(фізика, математика, медицина), іноді ще називається «Гренобль-1» за старою номенклатурою, входить до п'ятірки провідних університетів Франції з 2005 р., Університет П'єра Мендеса (Université Pierre Mendès France — UPMF) або «Гренобль-2» (економіка і управління), Університет Стендаля (Université Stendhal), він же «Гренобль-3» (гуманітарні науки), і Національний політехнічний інститут Гренобля (Institut National Polytechnique de Grenoble — INPG [Архівовано 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.]) (інженерія, інформатика, прикладна фізика й математика).

У Греноблі також є одне з відділень Комісаріату з атомної енергетики. Є інститут Лаує-Ланжевена (ILL) [Архівовано 23 листопада 2007 у Wayback Machine.], у якому розташовані найпотужніший високопотоковий дослідницький ядерний реактор у світі та джерело синхротронного випромінювання ESRF (European Synchrotron Radiation Facility [Архівовано 16 листопада 2006 у Wayback Machine.]). Гренобль, таким чином, по праву вважається одним із найбільших наукових центрів у Франції.

Демографія

ред.

Динаміка населення (Insee[3] · [4] і Cassini[5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 75 717 11 390 17 323 23 841 13 996 8214 953
Жінки 80 370 10 348 17 498 21 911 16 193 12 020 2400


Економіка

ред.

2010 року серед 109 148 осіб працездатного віку (15—64 років) 75 271 була активною, 33 877 — неактивними (показник активності 69,0%, у 1999 році було 63,3%). З 75 271 активної мешканців працювали 65 092 особи (33 929 чоловіків та 31 163 жінки), безробітними було 10 179 (5190 чоловіків та 4989 жінок). Серед 33 877 неактивних 21 412 осіб було учнями чи студентами, 4972 — пенсіонерами, 7493 були неактивними з інших причин[7]. У 2010 році в муніципалітеті налічувалось 71523 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 144226,5 осіб, медіана доходів виносила 18 596 євро на одного особоспоживача[8]

Транспорт

ред.

У 1987 році в місті відкрилася перша лінія сучасного трамваю, станом на літо 2019 року в Греноблі функціонує 5 трамвайних ліній загальною довжиною понад 42 км. Раніше в місті також існувала розвинена тролейбусна мережа[fr], але вона була ліквідована наприкінці 1990-х.

Сусідні муніципалітети

ред.

Уродженці

ред.
  • Абрахам Патрас (1671—1737) — генерал-губернатор Нідерландської Ост-Індії (з 1735 року).
  • Стендаль (1783—1842) — французький письменник.
  • Ерик Льом (* 1967) — французький письменник.

Галерея зображень

ред.
 
Панорама Гренобля
 
Гренобль уночі

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Grenoble sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
  4. Population municipale 2008 sur le site de l'Insee., наведено за французькою вікіпедією
  5. Grenoble sur le site de Cassini, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.