Ґвюдмюндюр Фрідйоунссон
Ґвюдмюндюр Фрідйоунссон | ||||
---|---|---|---|---|
ісл. Guðmundur Friðjónsson | ||||
Народився | 24 жовтня 1869 Aðaldalurd, Нордурланд-Ейстра, Ісландія | |||
Помер | 26 червня 1944 (74 роки) Гусавік, Norðurþingd, Нордурланд-Ейстра, Ісландія | |||
Країна | Ісландія | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Мова творів | ісландська | |||
Роки активності | 1890—1942 | |||
| ||||
Ґвюдмюндюр Фрідйоунссон у Вікісховищі | ||||
Ґвюдмюндюр Фрідйоунссон (ісл. Guðmundur Friðjónsson; нар. 24 жовтня 1869 — пом. 24 червня 1944) — ісландський поет і письменник[1][2][3][4].
Біографія
ред.Ґвюдмюндюр народився 24 жовтня 1869 року на фермі Сілалайкюр у долині Адальдалюр (нині в громаді Тінгейярсвейт в Нордурланд-Ейстра) у сім'ї фермера Фрідйоуна Йоунссона (1838—1917) та його дружини, домогосподарки Сіґюрб'єрг Ґвюдмюндсдоуттір (1840—1874). У сім'ї було семеро дітей, з яких багато хто згодом став відомим. Так серед братів і сестер Ґвюдмюндюра Сіґюрйуона Фрідйоунссон (член Альтингу та засновник Л'єгара), Едлінг Фрідйоунссона (член Альтингу), Брай Фрідйоунссона (член Альтингу та міністр), сестри Ауслейг Фрідйоунсдоттір (мати письменника Кадля Ісфельда) й Уннюр Фрідйоунсдоттір (мати очільника Союзу фермерів Ісландії Інги Тріггвасона)[2][5].
Після смерті дружини у 1874 році Фрідйоун із родиною переїхав на ферму до Сандюра. Ґвюдмюндюр навчався у школі Медруведлір у 1891—1893 роках і це було його єдиною освітою. Після закінчення навчання він повернувся на ферму батька, де до своєї смерті жив і займався сільським господарством[2].
У 1899 році Ґвюдмюндюр одружився з Ґвюдрун Лільє Оддсдоуттір (1875—1966). У пари було кілька дітей, серед яких поет Гейкюр Ґвюдмюндссон, поет та член Альтінгу Б'яртмар Ґвюдмюндссон і письменник Тоуроддюр Ґвюдмюндссон[2][5].
Творчість
ред.Ґвюдмюндюр почав писати вірші та оповідання на початку 1890-х років під впливом давньоісландської літератури. Багато його перших творів були написані у стилі соціально-критичної сатири, інші — у дусі глибокого символізму. На думку Стефана Ейнарссона, на ранню творчість Ґвюдмюндюра вплинув великий голод 1880-х років в Ісландії[3]. Спочатку він публікував свої твори в журналах, зокрема в «Eimreiðin», у 1898 році видав першу книгу — збірку коротких оповідань «Einir» (укр. «Ялівець»)[2][3].
Його шлюб у 1899 році став поворотним моментом у літературній творчості — він почав писати багато віршів, а його стиль відійшов від символізму та наблизився до сучасного реалізму. Попри це, його першу книгу віршів «Ur heimahögum» (укр. «З домашніх пасовищ»), яка вийшла друком у 1902 році, в огляді журналу «Jojólfur» різко критикував ісландський поет, драматург та перекладач [[Маттіас Йокумссон|Маттіас Йокумссона]. Попри критику та постійну зайнятість на фермі, Ґвюдмюндюр продовжив писати короткі оповідання та складати вірші, публікуючи деякі з них у різних журналах. Він також писав нариси на різні теми для газет і брав участь у дискусіях і дебатах з різних актуальних питань свого часу[2][3].
У 1904 році він опублікував збірку оповідань про тварин «Undir beru lofti» (укр. «Під відкритим повітрям»), у 1907 вийшов друком його єдиний роман «Olöf i Ási» (укр. «Олеф в Аусі»). Роман отримала неоднозначні відгуки критиків, його визнали невдалим і навіть місцями аморальним. Потім Ґвюдмюндюр ніколи більше не писав довгих творів, тому що йому, можливо, було важко братися за жанри, що вимагають тривалої безперервної роботи[2][3].
Надалі Ґвюдмюндюр видав кілька збірок своїх оповідань і віршів, зокрема ще одну книгу оповідань про тварин «Úti á víðavangi» (укр. «Просто неба») у 1938 році. Він займався сільськогосподарськими роботами на фермі, писав статті для газет і журналів, часто їздив Ісландією з лекціями про різні національні проблеми й ідеали[2][3].
Твори
ред.- Вірші
- З домашніх пасовищ (ісл. Úr heimahögum; 1902)
- Протягом осені (ісл. Haustlöng; 1905)
- Поема ісл. Kvædi; 1925)
- Короткі віршики (ісл. Kveðlingar; 1929)
- З відкритого небаі (ісл. Utan af víðavangi; 1942)
- Коротка проза
- Ялівець (ісл. Einir; 1898)
- Під відкритим повітрям (ісл. Undir beru lofti; 1904)
- Дванадцять історій (ісл. Tólf sögur; 1915)
- Десять історій (ісл. Tíu sögur; 1918)
- З усіх боків (ісл. Úr öllum áttum; 1919)
- Сонцестояння (ісл. Sólhvörf; 1921)
- Вечірній жар (ісл. Kveldglæður; 1923)
- Тут і далі (ісл. Héðan og handan; 1925)
- Байки з села та міста (ісл. Sögur úr bygð og borg; 1934)
- Просто неба (ісл. Úti á víðavangi; 1938)
- Нариси
- Джерела (ісл. Uppsprettulindir; 1921)
- Романи
- Олеф в Аусі (ісл. Olöf i Ási; 1907)
Примітки
ред.- ↑ Guðmundur Friðjónsson. Inngangur eftir Stefán Einarsson // Ritsafn Guðmundur Friðjónsson : [ісланд.] : у 7 т. / Stefán Einarsson. — Akureyri : Prentverk Odds Björnssonar, 1955. — С. 7—77. — 366 с.
- ↑ а б в г д е ж и Þóroddur Guðmundsson. Guðmundur Friðjónsson : ævi og störf. — Reykjavík : Ísafoldarprentsmiðja, 1950. — 327 с.
- ↑ а б в г д е Stefán Einarsson. Guðmundur Friðjónsson // History of Icelandic Prose Writers 1800 - 1940 : [англ.]. — 1. — Ithaca, New York : Cornell University Press, 1948. — (Islandica. An annual relating to Iceland and the Fiske Icelandic Collection in Cornell University Library (vol. 32-33)).
- ↑ Páll Eggert Ólason. Íslenzkar æviskrár frá landnámstímum til ársloka 1940 : T-Ö : [ісланд.] : у 6 т. / Ólafur Þ. Kristjánsson; Jón Guðnason; Sigurður Líndal. — Reykjavík : H.f. Leiftur, 1952. — С. 337. — 564 с.
- ↑ а б Merkir Íslendingar - Guðmundur Friðjónsson. mbl.is (ісл.). Morgunblaðið. 24. október 2015. Процитовано 2022-9-9.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)