Ґарт Вестергут
Ґарт Вестергут (15 червня 1927, Гаага, Нідерланди — 14 жовтня 2012, Катонсвілл, США) — нідерландсько-американський астроном.
| Ґарт Вестергут | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 червня 1927 Гаага, Нідерланди |
| Помер |
14 жовтня 2012[1] (85 років) Балтимор, Мериленд, США |
| Країна |
 Нідерланди США |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Заклад |
Мерілендський університет Лейденський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Гендрік ван де Гулст |
 Ґарт Вестергут у Вікісховищі | |
Ще до того, як Вестергут закінчив навчання в Лейденському університеті, він уже був всесвітньо визнаним радіоастрономом, який спеціалізувався на радіоджерелах у Чумацькому Шляху, які випромінюють в районі лінії HI на довжині хвилі 21 см. Він емігрував до США і обіймав важливі наукові посади в академіях та інститутах федеральних органів влади.
Ґарт навчався в Лейденському університеті (Sterrewacht te Leiden) разом з Гендріком ван де Гулстом і Яном Гендріком Оортом. Були й інші його колеги, зокрема Г'юґо ван Верден (Hugo van Woerden), К. Лекс Мюллер (C. Lex Muller), Маартен Шмідт, Кві Кім Кінґ (Kwee Kiem King), Лодевейк Вольт'єр і Чарльз Л. Сіґер молодший (Charles L. Seeger, Jr.), Вім Бров, Майк Девіс Вім Бров (Wim Brouw), Ернст Раймонд (Ernst Raimond), Вітні Шейн (Whitney Shane) і Яап Тінберґен (1934—2010) працювали разом з ним під час його дослідженнь у 1934—2010 роках.
1950 отримав ступінь кандидата у фізиці та астрономії, доктора в 1954 та доктора філософії (PhD) в 1958 роках.
Серед його відомих наукових досягнень — Каталог радіоджерел Вестергута, нумерація «W», яка використовується й сьогодні, та дослідження лінії HI. Його піонерська робота з колегами першою виявила ознаки спіральної структури міжзоряного газу та диференціального обертання в Чумацькому Шляху. Він також встановив тепер стандартизовану галактичну систему координат з нульовими точками для довготи та широти.
Перебуваючи в Лейдені, він був помічником наукового співробітника (1956–59) і головним науковим співробітником (1959–62) з 1952 до 1956 року. У 1962 році він став новим директором Мерілендського університету . Він просунув дослідження лінії HI, що призвело до огляду галактичної 21-сантиметрової лінії Меріленд-Ґрін-Бенк.
Вестергут залишався в Меріленді до 1973 року і все ще був головою Відділу математичних і фізичних наук та техніки з 1972 до 1973 року. З 1973 до 1977 року він був професором астрономії в Університеті Меріленда, а з 1973 до 1974 року був запрошеним професором в Інституті радіоастрономії Макса Планка (MPIfR) у Бонні.
З 1977 до 1993 року він був головним науковим співробітником Військово-морської обсерваторії США у Вашингтоні, округ Колумбія.
Вестергут помер 14 жовтня 2012 року від серцевої недостатності в Катонсвіллі, штат Меріленд. Залишив 4 дітей.
Коли Едвард Бавелл відкрив астероїд (5105) Вестергут, його назвали на його честь.
Відзнаки ред.
Стипендія НАТО, Стипендія CSIRO (Австралія), Нагорода за викладання наук, Академія наук Вашингтона, Премія Гумбольдта, включення до списку видатних педагогів Америки, Американські чоловіки та жінки в науці, Хто є хто в Америці
Бібліографія (вибірка) ред.
- The Radio Galaxy // Sci. Am., 201, 45, 1959.
- The Mapping of the Galaxy // In Tomorrow was Yesterday, C.B.S., George Braziller, New York, 1964.
- Distribution of Interstellar Hydrogen (with F. J. Kerr) ch. 8 // in Stars and Stellar Systems, vol. 5, p.166, Univ. of Chicago Press, 1965
- Radio Emission of the Galaxy // Comm. 40 report, IAU Trans. XII A, Acad. Press, 1965.
- Galactic Radio Astronomy // Comm. 40 reports on Astronomy, lAU Trans. XIVA, 460, Reidel, Dordrecht — Holland, 1970.
- Galactic Radio Emission in the 21-cm Line and the Continuum // In Galactic Astronomy, ed. H. Y. Chiu and A. Muriel, p. 147—190, Gordon and Breach, 1971.