Дякон Ярослав Андрійович

(Перенаправлено з Ярослав Дякон)

Дякон Ярослав Андрійович (Псевдо: «Дмитро», «Мирон» «Семен», «Дон», «9-98» та інші; 2 лютого 1913, с. Дев'ятники, тепер Жидачівський район, Львівська область — 9 листопада 1948, с. Шпильчина, Перемишлянський район, Львівська область) — визначний діяч ОУН, майор СБ, референт СБ Львівської області (1942—1948), в.о. голови СБ ОУН (01.1947-11.1948),Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Ярослав Дякон
Ярослав Дякон
Ярослав Дякон
в.о. 3-й Голова СБ ОУН
січень 1947 — листопад 1948
Попередник Микола Арсенич
Наступник ?

Народився 2 лютого 1913(1913-02-02)
Дев'ятники, Жидачівського району, Львівська область
Помер 9 листопада 1948(1948-11-09) (35 років)
Шпильчина Перемишлянського району, Львівська область
Відомий як політик
Політична партія ОУН
Звання майор СБ
Нагороди Срібний Хрест Заслуги

Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947).

Життєпис ред.

 
Зиновій Тершаковець, Ярослав Дякон, Євген Пришляк. Великдень 02.05.1948 р.

Народився 2 лютого 1913 у селі Дев'ятники (тепер Жидачівського району Львівської області).

Був членом Пласту (курінь «Степові вовки»).

Закінчив 4 класи гімназії, згодом навчався у Львівській учительській семінарії. Протягом 19291940 працював сільським учителем у селах Дев'ятники та Юшківці.

Один із організаторів ОУН у Бібрському повіті. З 31 жовтня 1937 до 9 березня 1938 політв'язень польських тюрем. Член окружного проводу ОУН Львівщини протягом 19381941.

Референт Служби Безпеки Львівської області у 19421948, згодом у званні майора очолює СБ ОУН після загибелі Миколи Арсенича.

Загинув 19 листопада 1948 у бою з опергрупою МГБ біля села Шпильчина Перемишлянського району Львівської області.

Нагороджений Срібним Хрестом заслуги УПА у 1947 .

Родина

Брат — Василь Дякон, який служив в українській допомоговій поліції, за виступ проти німці був розстріляний навесні 1944 р. Другий брат Михайло Дякон, пішов до УПА і загинув у бою з чекістами в листопаді 1944 р. в лісах біля с. Великі Глібовичі (тепер Перемишлянський район Львівської області). Третій брат — Іван Дякон, навчався у Львівському лісотехнічному інституті, звідси був призваний до радянської армії, служив у м. Кутка в Таджикистані, де був заарештований і пропав. Сестра — Катерина, з матір'ю та своїми трьома дітьми у 1949 р. була вивезена у Красноярський край, де мати невдовзі померла. Таким чином, родина Я. Дякона повторила долю багатьох українських родин членів підпільників ОУН(б), які були репресовані і немало настраждалися від радянського режиму.

Вшанування пам'яті

Після відновлення незалежності України в 1991 р. на місці загибелі Я. Дякона і інших повстанців було насипано символічну могилу із освяченим у 1993 р. хрестом. Згодом там було встановлено пам'ятник.

В лютому 2013 р. громадськість Львівщині відзначила 100-річчя з дня народження Я. Дякона, про що досить широко інформували ЗМІ. Зокрема, 15 лютого у Дев'ятниківській середній школі (цей навчальний заклад носить ім'я Я. Дякона) відбулися урочистості: концерт за участю колективів художньої самодіяльності с. Дев'ятники, школярів та гостей — юнацького ансамблю Гніздичівської загальноосвітньої школи «Солов'ї» та чоловічого квартету «Опілля». У заході взяли участь керівники Жидачівського району, освітяни, представники Благодійного фонду Олега Канівця «Добре серце». Громада поклала квіти до пам'ятника «Борцям за волю України» у с. Дев'ятники. На святі були присутні внук та два правнуки Ярослава Дякона, численна родина.

Нагороди ред.

  • Згідно з Постановою УГВР від 22.11.1947 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 5.12.1947 р. референт СБ Проводу ОУН Ярослав Дякон – «Дмитро» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті ред.

  • 20.05.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Жидачів Львівської обл. Срібний хрест заслуги УПА (№ 044) переданий Ярославові Головацькому, правнуку Ярослава Дякона – «Дмитра».

Посилання ред.

Джерела та література ред.

Див. також ред.

Попередник
Микола Арсенич
  3-й (в.о.) Голова Служби Безпеки ОУН
січень 1947 — † 9 листопада 1948
  Наступник
?