Гаврилюк Ярослав Дмитрович

український актор
(Перенаправлено з Ярослав Гаврилюк)

Яросла́в Дми́трович Гаврилю́к (нар.29 жовтня 1951(19511029), Львів) — український актор театру і кіно, Народний артист України.

Ярослав Дмитрович Гаврилюк
Народився 29 жовтня 1951(1951-10-29) (69 років)
Львів, Львівська область, УРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор театру і кіно
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності з 1979 року
IMDb ID 0310668
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР Народний артист України
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

ЖиттєписРедагувати

Ярослав Дмитрович Гаврилюк народився 29 жовтня 1951 року.

1976 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, курс Бориса Ставицького.

Деякий час працював у Львівському ТЮГу.

У 1979 році, після конкурсного набору, був зарахований до трупи Молодого (тоді Молодіжного) театру. Він був одним «з тих 26-ти» акторів, які започаткували театр.

У 1982 році Ярослав — один з перших, після відкриття Молодіжки, отримав почесне звання Заслуженого артиста України.

Він,- безперечний корифей Молодого театру, провідний актор театру, ведучий майстер сцени.

За час роботи зіграв близько 25 ролей, з яких найвизначніші: Антон, Петряков — «Піти й не повернутись», Голохвостий — «За двома зайцями», Поприщін — «Записки божевільного», Вовчанський — «Пригвождені», Маркіз де Сад — «Марат-Сад», Подкольосін — «Одруження».

Ярослав Дмитрович майстерно володіє акторською технікою, прекрасно відчуває жанр твору, особливу увагу приділяє мовній виразності, дбає про чистоту української мови, його роботам властива життєва переконливість.

ТворчістьРедагувати

Характерною рисою Ярослава Гаврилюка, як актора, є поєднання високої внутрішньої патетики з зовнішньою простотою, природністю.

Театральні роліРедагувати

Раніше зіграні ролі:

  • О. Казанцев «З весною я до тебе повернусь…» (Корчагін), реж. О. Заболотний
  • В. Биков «Піти й не повернутись» (Антон, Петряков), реж. В. Семенцов
  • В. Заходера «Пригоди Аліси в країні див» (Очманілий заєць, Грифон)
  • Театральне сказання Я. Стельмаха, В. Шулакова «Слово о полку Ігоревім» (Ведучий), реж. В. Шулаков
  • В. Биков «Третя ракета» (Лук'янов), реж. В. Шулаков
  • С. Злотніков «Гоген, Пейзаж, Юван, Алевтина…» (Гоген), реж. О. Булига
  • Театральне дійство за мотивами творів В.Коротича, Ю. Фучіка, В. Шекспіра «Репортаж» (Слідчий), реж. В. Шулаков
  • В. Маяковський «Баня» (Чудаков), реж. В. Шулаков
  • М. Шатров «Диктатура совісті» (Гоша), реж. Л. Танюк
  • Д. Вассерман «Політ над гніздом зозулі» (Біллі), реж. В. Шулаков
  • М. Гоголь «Записки божевільного» (Поприщін), реж. К. Лінартович
  • В. Винниченко «Пригвождені» (Вовчанський), реж. В. Оглоблін
  • П. Вайс «Марат — Сад» (Маркіз де Сад), реж. В. Шулаков
  • Г. Ківітка — Основ'яненко"Шельменко-денщик" (Опецьковський), реж. В. Шулаков
  • Д. Фонвізін «Бригадир» (Радник), реж. М. Карасьов
  • П. Когут «Гра королів, або пат» (Франц), реж. Т. Криворученко
  • В. Шекспір «Трагедія Гамлета, принца данського» (Гробарь), реж. С. Мойсеєв
  • Р. Шерідан «Севільські заручини» (Ісаак), реж. Є. Курман
  • М. Старицький «За двома зайцями» (Голохвостий), реж. В. Шулаков
  • М. Гоголь «Одруження» (Подкольосін), реж. Т. Криворученко

Грає у виставах:

  • Жан-Батист Мольєр, переклад Ірини Стешенко Дон Жуан — Франціск
  • Марія Ладо. Звичайна історія — сусід
  • Микола Гоголь, Микола Куліш, Інсценізація Станіслава Мойсеєва Ревізор — Артем Пилипович Земляніка
  • Микола Гоголь, Микола Куліш, Інсценізація Станіслава Мойсеєва Ревізор — Хуна Штильштейн

КінороліРедагувати

Акторські кінороботи:

НагородиРедагувати

  • За роль у фільмі «Приблуда» актор отримав диплом за найкращу роль;
  • За роль Гриця в фільмі «Дударики» він отримав премію в номінації «За найкращу чоловічу роль» на Міжнародному кінофестивалі «Молодість-81»;[1]
  • премія імені Степана Бандери Львівської обласної ради (2012);[2]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати