Ямгурчі (д/н — 1555) — астраханський хан у 15461547, 15491550, 15521554 роках.

Ямгурчі
Помер 1555
Посада хан
Батько Q109439615?

ЖиттєписРедагувати

Походив з родини Ахматовичів роду Тукатимуридів, гілки династії Чингізидів. Онук тюменського хана Муртази, син Бердібека. 1547 року за підтримки ногайців на чолі із Шейх-Мамай-бієм повалив свого стрийка — астраханського хана Ак-Кубека, захопивши трон. Втім 1547 року повалений кримським ханом Сахіб I Ґераєм, що відновив у владі Ак-кубека.

Ямгурчі втік до ногайців. 1549 року повалив Ак-Кубека, з яким боровся до 1550 року. Невдовзі повалений Дервіш-Алі за підтримки ногайців Ісмаїла-мірзи. 1551 року захопив і пограбував московського посланця. 1552 року за підтримки ногайців Юсуф-бея відновився у владі. Відправив посланця до московського царя Івана IV, але останній вирішив підтримати Дервіш-Алі. 1553 року останній за допомоги московських стрільців та Ісмаїл-мірзи захопив Хаджи-Тархан. Ямгурчі зазнав декількох поразок в гирлі Волги, зокрема біля Сарай-Бату.

Втім на південь до Аіша, тюменського шамхала, де отримав військову допомогу. Згодом почав діяти спільно з синами Юсуф-бея, яких підтримував кримський хан Девлет I Ґерай. Загинув в одній із сутичок з козаками 1555 року. Його родину було захоплено і відправлено до царя.

ДжерелаРедагувати

  • Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II, division I. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880.
  • Ямгурчей, царь астраханский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Гусейнов Г.-Р. А.-К. Тюменское княжество в контексте истории взаимоотношений Астраханского ханства и Кумыкского государства с Русским в XVI в. / Средневековые тюрко-татарские государства. — Казань, 2012. — С. 223—226