Як жінки чоловіків продавали

<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Мультфільм «Як жінки чоловіків продавали»; Повна версія на каналі Укранімафільму

Як жінки чоловіків продавали;
Вид	мальована анімація
Режисер	Ірина Гурвич
Сценарист	Ірина Гурвич
Оператор	Анатолій Гаврилов
Композитор	Буєвський Борис Миколайович
Художник	Генріх Уманський
Кінокомпанія	Київнаукфільм
Тривалість	9 хв 25 сек
Мова	українська (пісні); російська (титри)
Країна	СРСР
Рік	1972
IMDb	ID 6493394

«Як жінки чоловіків продавали» — анімаційний фільм 1972 року Творчого об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм, режисер — Ірина Гурвич^[1].

Сюжет

За мотивами жартівливої української народної пісні про те, як дружини вирішили продати своїх остогидлих чоловіків. Одна дружина хоче позбутися гуляки, інша — п'яниці, молоденькій набрид старий, трудівниці — ледар, у високої чоловік занадто низький, а стара мати хоче продати свого сина, який ніяк не одружиться

Коли гуляку на базарі інші жінки розхвалюють, бо він працьовитий, і готові дати за нього великі гроші, дружина вирішує не продавати його. Так само повторюється з іншими. Низький чоловік — сміливий, неодружений — добре цілується і знаходить дівчину. Його бере заміж мати неодруженого. Жінки ледаря та п'яниці міняються чоловіками, та побачивши, що нічого не змінилося, викидають їх.