Якуп Сатар
Якуп Сатар (османською يعقوب ﺳﺘﺎﺮ) — найстарший османський ветеран Першої світової війни. Народився 11 березня 1898 р. Помер 2 квітня 2008 року у віці 110 років.[3]
| Якуп Сатар | |
|---|---|
| осман. يعقوب ﺳﺘﺎﺮ | |
| Народження | 11 березня 1898[1] Крим, Російська імперія |
| Смерть | 2 квітня 2008[2][1] (110 років) Ескішегір, Туреччина |
| Країна | .svg){kind=small} Османська імперія Туреччина |
| Звання | капрал |
| Війни / битви | Перша світова війна, Second Battle of Kutd і Турецька війна за незалежність |
| Нагороди |  |
Народився в Криму. Сатар вступив до армії Османської імперії 1915 року.
23 лютого 1917 року потрапив в полон британців у другій битві під Кутом у Багдадській кампанії, звідки був звільнений після закінчення війни.[4]
З 1919 по 1923 рік Сатар служив у військах Мустафи Кемаля Ататюрка в Війні за незалежність Туреччини
Незадовго до свого 110-го дня народження його лікували від незначної інфекції у військовому госпіталі, перш ніж він потрапив додому, де він жив із дочкою в районі Сейтгазі Ескішехір.[5]
Пам'ять
ред.Його спогади з Війни за незалежність та його повсякденне життя, а також спогади двох інших ветеранів, Омера Кююка та Вейселя Турана, зображені у документальному фільмі «Остання зустріч» (2007) (англ. The Last Meeting) автор Неслі Голдецен.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.timesonline.co.uk/tol/comment/obituaries/article3676439.ece
- ↑ yakup satar, ultime vétéran de l'Empire Ottoman, dernier survivant turque de la première guerre mondiale. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Times obituary. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Independence War veteran released from hospital. 26 лютого 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2008.
Посилання
ред.- The Times: некролог Yakup Satar [Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- The Times: Якуп Сатар, останній турецький ветеран Першої світової війни, який також боровся за незалежність Туреччини [Архівовано 12 травня 2008 у Wayback Machine.]
- kenthaber [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]